Народжені бути воїнами: до питання жіночих воєнних щоденників

Abstract

У статті розглянуто воєнні щоденники 2014–2020 рр., авторські записи яких стосуються подій російсько-української неоголошеної війни. На матеріалі таких видань досліджено жанрову природу сучасного щоденника, його різновиди, суспільно-політичну значущість, естетичну цінність тощо. У роботі запропоновано умовний поділ на традиційні щоденники й на художньо-публіцистичні твори у видавничих серіях та під обкладинкою щоденників. Автори перших дотримуються усіх формальних ознак щоденникового жанру, адже зафіксована подія щойно відбулася, автор був її безпосереднім учасником чи очевидцем, оповідь ведеться від першої особи з граничною щирістю та відвертістю висловлювання, чітким календарним датуванням й зазначенням місця події (документальні свідчення). Характерними ознаками другої групи є потужне літературне начало, адже ці видання створені за правилами сюжетної побудови художнього твору, усі записи підпорядковані авторській ідеї, натомість ознаки щоденникового жанру наявні частково або відсутні узагалі. У матеріалі також проаналізовано особливості жіночих воєнних щоденників, сформульовано їхні характерні ознаки, функціональне використання, відмінності від чоловічих комбатанських текстів. Проаналізовано також типи нарації, використані авторами різних воєнних текстів, такі як наратор у першій особі «Я-нарація» (суб’єктивна оповідь) та розповідач у третій особі (об’єктивна оповідь). Поява таких різновидів щоденників та використання різних авторських наративних структур дають змогу створити новий кількарівневий щоденниковий текст, урізноманітнити його актуальними для сучасного суспільства концептами. Попри приналежність до окремих різновидів жанру, обидва щоденники є текстами пам’яті й документами часу, адже через своїх оповідачів засвідчують переламні події української новітньої історії.

The article examines the military diaries of 2014–2020, the author’s records of which relate to the events of the Russian- Ukrainian undeclared war. The genre natures of the modern diary, its varieties, socio-political significance, aesthetic value, etc. are studied on the basis of such military publications. The paper proposes a conditional division into traditional diaries and artistic and journalistic works in publishing series and under the cover of diaries. The authors of the first adhere to all formal features of the diary genre – the recorded event has just taken place, the author was a direct participant or eyewitness, the story is told in the first person, with extreme sincerity and frankness, clear calendar dates and location (documentary evidence). Characteristic features of the second group are a strong literary beginning: these editions are created according to the rules of plot construction of a work of art; all entries are subject to the author’s idea, while features of the diary genre are partially or absent. The material also analyzes the features of women’s military diaries, formulates their characteristics, functional use, differences from men’s combat texts. The types of narration used by the authors of various military texts are also analyzed – the narrator in the first person “I-narrative” (subjective story) and the narrator in the third person (objective story). The appearance of such types of diaries and the use of different authorial narrative structures make it possible to create a new multi-level diary text, to diversify it with concepts relevant to modern society. But despite belonging to certain varieties of the genre, both diaries are texts of memory and documents of the time, because through their narrators they testify to the turning points of modern Ukrainian history.