Main principles of the love in Kamal Ummi works

Abstract

This article deals with the analysis of the position occupied by Kamal Ummi, one of the 15-th century’s Tasawwuf poets amongst mystics after a short analysis concerning the life and works of the aforementioned poet. The wonder-working forces and virtues of Kamal Ummi are paid special attention to reveal his main characteristics and the examples justifying his quality as a Sufi possessing the high spiritual values. The author tries to research his looks touching upon the definition of the divine love expressed in his numerous poetic texts. His thoughts as regards Islamic values in the context of cleaning of the spiritual world preferred in the union of spirit and the body. This article sheds light on the role of the human factor expressed in the poet’s texts in revealing some problems of the Tasawwuf studies; in addition hereof, the services rendered by the divine love in education of the perfect humankind. To the mind of the author, the conception of attitude to the religion implies first of all to refer to the sharia and to study the spiritual sciences; the significance of this conception is that the mankind has to follow the road of Tasawwuf. The aim of Salik in the way to the God, the difficult tests exposed by him and the tortures suffered by him are analyzed. Some definitions used in the studies of Tasawwuf, such as kasrat (abundance), vahdat (unity), existence and non-existence are explained as well in this article. All moments of the road to reach the love are explained in duly manner in this article. The doors, floors and degrees in the road to the love are also touched upon in this article. Based on many narrations, Dervish Ahmad also mentions that Ummi came from Khorasan and originally belonged to the Oghuz tribe. Among these sources, Kemal Ummi’s life in Anatolia is a life of seclusion, moving away from the urban environment and taking refuge in the mountains, carrying the burden of love in Nazardag and Aladag.

Ця стаття стосується аналізу місця Камала Уммі, одного з поетів тасаввуфів XV ст., серед містиків після короткого аналізу життя та творчості згаданого поета. Чудотворним силам і чеснотам Камала Уммі приділяється особлива увага, щоб розкрити його основні характеристики та приклади, що підтверджують його здатності суфія, котрий володіє високими духовними цінностями. Автор намагається дослідити його погляди, торкаючись визначення божественного кохання, висловленого в його численних поетичних текстах. Його думки щодо ісламських цінностей у контексті очищення духовного світу віддані перевазі у єднанні духу і тіла. Ця стаття висвітлює роль людського фактору, вираженого в текстах поета, у розкритті деяких проблем дослідження тасаввуфа. На думку автора, концепція ставлення до релігії передбачає насамперед посилання на шаріат і вивчення духовних наук; значення цієї концепції полягає в тому, що людство повинно йти шляхом Тасаввуфа. Проаналізовано мету Саліка на шляху до Бога, важкі випробування, які він зазнав. Деякі визначення, використані в дослідженнях Тасаввуфа, такі як касрат (велика кількість), вахдат (єдність), існування та неіснування також пояснюються у цій статті, описані усі моменти шляху до любові. На основі багатьох розповідей Дервіш Ахмад також згадує, що Уммі походив із Хорасана і спочатку належав до племені огузів. Серед цих джерел життя Кемаля Уммі в Анатолії – це життя усамітнення, віддалення від міського середовища й укриття в горах, тягар любові в Назардагу й Аладагу.