Правозастосування електронного врядування в контексті державно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави

Abstract

Стаття присвячена дослідженню правозастосування електронного врядування в контексті державно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави. Зроблено висновок про те, що застосування електронного врядування пов’язуватиметься з загальними ознаками використання цифрових технологій у діяльності публічної адміністрації та спеціальними ознаками, опосередкованими державно-приватним партнерством у секторі безпеки та оборони держави. Зазначено, що електронне врядування є концепцією регулювання суспільних відносин на основі застосування цифрових технологій. Встановлено, що ключовою характеристикою електронного врядування є цифровізаційне управління з акцентом на потреби громадянина. Акцентовано увагу на тому, що специфіка правозастосування електронного врядування державно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави опосередкована можливістю використання цифрових технологій як регуляторів суспільних відносин, пов’язаних з забезпеченням належного стану захищеності держави та її національних інтересів. Визначено, що застосування заходів електронного врядування є невід’ємною складовою національної безпеки держави в цілому та застосуванні інструментів державно-приватного партнерства. Встановлено, що впроваджувати свою діяльність на основі принципів електронного врядування мають: 1) органи, що уповноважені впорядковувати діяльність, пов’язану з державно-приватним партнерством в цілому; 2) органи, що виступатимуть стороною державно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави. Обґрунтовано тезу про те, що ступінь застосування інструментів електронного врядування при державно-приватному партнерстві в секторі безпеки та оборони різнитиметься залежно від статусу суб’єкта, що виступатиме стороною договірних відносин від сторони держави. Зроблено висновок про те, що знаходження балансу між використанням цифрових інструментів, що дозволяють спростити доступ громадськості до діяльності публічних інституцій під час здійснення державно-приватного партнерства з зобов’язанням по нерозголошенню діяльності в цьому контексті завжди буде схилятись до функціонального призначення по захисту держави над ідеями цифрової трансформації.

The article is devoted to the study of the law enforcement of electronic governance in the context of public-private partnership in the security and defense sector of the state. It was concluded that the application of electronic governance will be associated with general features of the use of digital technologies in the activities of public administration and special features mediated by public-private partnership in the security and defense sector of the state. It is noted that electronic governance is a concept of regulating social relations based on the use of digital technologies.It has been established that the key characteristic of e-governance is digitization management with an emphasis on the needs of the citizen. Attention is focused on the fact that the specifics of the law enforcement of e-governance of public-private partnership in the security and defense sector of the state is mediated by the possibility of using digital technologies as regulators of social relations related to ensuring the proper state of security of the state and its national interests.It was determined that the application of e-governance measures is an integral component of the national security of the state as a whole and the application of public-private partnership tools.It was established that the following should implement their activities based on the principles of electronic governance: 1) bodies authorized to regulate activities related to public-private partnership as a whole; 2) bodies acting as a party to public-private partnership in the security and defense sector of the state.The thesis that the degree of application of electronic governance tools in the public-private partnership in the security and defense sector will vary depending on the status of the entity that will act as a party to contractual relations from the state side is substantiated.It is concluded that finding a balance between the use of digital tools that allow to simplify public access to the activities of public institutions during the implementation of public-private partnerships with the obligation not to disclose activities in this context will always lean towards the functional purpose of protecting the state over ideas digital transformation.