Синтаксичні маркери емотивності в художньому дискурсі (контекст «Щоденника страченої» Марії Матіос)

Abstract

У статті проаналізовано емотивність як одну з антропозорієнтованих категорійних величин, що тісно повʼязана з автором художнього тексту, з його комунікативними інтенціями, з низкою різнорівневих мовних засобів вербалізації авторського задуму; обстежено емотивність у контексті співвідносних категорій емоційності, оцінки, модальності, детермінованих субʼєктивним чинником і лінгвокреативністю мовної особистості; відзначено важливу роль експресивності в підсиленні емоційної наснаги висловленого, в увиразненні інтенційного домінанти й емоційно-оцінної семантики загалом. З опертям на «Щоденник страченої» Марії Матіос, відомої української письменниці, визначено синтаксичні маркери емотивності, що передають емоційно-чуттєву сферу людини, створюють експресивний ефект текстової комунікації, слугують ідіолектними засобами письменницького мовостилю. Зокрема, охарактеризовано екзистенційні висловлення, що виокремлюють основного субʼєкта художнього дискурсу, увиразнюють душевні переживання, хвилювання та почуття я-мовця; досліджено парцельовані комунікати, що актуалізують змістові центри висловлення, розширюють і поглиблюють інформацію, дроблять єдину думку на сегменти для адекватного втілення авторської інтенції; зʼясовано функційний потенціал риторичних запитань та незакінчених конструкцій, що експлікують психоментальний простір мовної особистості, засвідчують афористичність і естетику художнього тексту; окреслено роль окличних речень та нечленованих комунікатів як маркерів актуалізації динамічності мовлення, засобів вербалізації емоцій обурення, докору, відчаю, ненависті. На багатому ілюстративному матеріалі розглянуто авторську пунктуацію, що створює додаткове емоційне навантаження й гостроту висловлення, вияскравлює змістові центри художнього дискурсу, засвідчує індивідуальну манеру письма Марії Матіос, її синтаксичний почерк та індивідуально-авторське бачення світу.

The article analyses emotionality as one of the anthropo-oriented categorical values, which is closely connected with the author of the literary text, as well as its communicative intentions, a number of different levels of language means of verbalization the author’s idea. The author examines emotionality in the context of correlative categories of emotionality, evaluation, modality, determined by the subjective factor and linguo-creativity of the language personality. The paper also defines the important role of expressiveness in strengthening emotional charge of the utterance, as well as in the expression of intentional dominance and emotional-evaluative semantics in general. Drawing on the material of the “Diary of the Executed” by Mariia Matios, a famous Ukrainian writer, the author identifies syntactic markers of emotionality, which convey emotional and sensory personality spheres, create an emotionally expressive effect of textual communication, and serve as idiolect means of literary style. The paper focuses, in particular, on existential utterances, which single out the main subject of textual communication, express emotional feelings, speaker’s excitement and feelings. Moreover, it studies parcelled communiqués that actualize the content centres of expression, expand and deepen information, fragmenting a single opinion into certain segments for the adequate representation of the author’s intention. The author clarifies functional potential of rhetorical questions and unfinished constructions, which explain the psycho-mental scope of the linguistic personality, testify to the aphoristic and aesthetic nature of the literary text. The article outlines the role of exclamatory sentences and inarticulate communiqués as markers of speech dynamics, means of verbalizing indignation, reproach, despair, and hatred. The rich illustrative material examines the author’s punctuation, which creates additional emotional load and sharpness of expression, highlights the semantic centres of literary discourse, testifies to the Maria Matios’ individual writing style, her syntactic handwriting and individual author’s vision of the world.