Синтактико-стилістичні фігури з порушенням замкнутості речення у романах Шарлотти Бінґхем

Abstract

У статті розглянуто синтактико-стилістичні фігури з порушенням замкнутості речення, виділено їх різновиди, схарактеризовано їхні функції. Проаналізовано репрезентацію синтактико-стилістичних фігур із порушенням замкнутості речення у романах Шарлотти Бінґхем, встановлено їхнє відсоткове співвідношення у досліджуваних творах авторки. Розкрито, що синтактико-стилістичні фігури з порушенням замкнутості речення породжуються у розмовному мовленні та є результатом емоційного, необробленого синтаксису. Означені фігури визначено як синтаксичні конструкції, пов’язані з нехтуванням закономірностями синтаксичних відношень у лінійній організації тексту. З’ясовано, що їхню основу становлять шаблонні схеми, які у процесі мовлення можуть наповнюватися щоразу новими словами. Синтактико-стилістичні фігури з порушенням замкнутості речення класифіковано на анаколуф і вставні конструкції. Встановлено, що у досліджуваних творах Шарлотти Бінґхем превалюють вставні конструкції (94,1%), а анаколуф є менш репрезентативним (5,9%). Анаколуф утворюється через поєднання членів речення, котрі підходять за смислом, але не узгоджені граматично. У романах Шарлотти Бінґхем ця синтактико-стилістична фігура використовується для позначення таких комунікативно-прагматичних параметрів персонажів, як «національність», «рівень освіти», «соціальний статус». Визначено, що вставна конструкція – це синтаксична побудова, оформлена як граматично незалежна від речення, у структуру якого вона входить. Розкрито, що у досліджуваних творах авторки вставні конструкції здебільшого займають інтерпозицію. Вставні конструкції типологізовано на змістовні, конотативні й оцінно-модальні. У романах Шарлотти Бінґхем вставні конструкції вирівнюють комунікативні пресупозиції читача, диференціюють висловлювання із комунікативного плану, виражають суб’єктивно-оцінне, коментувальне значення.

The aim of the article is to study syntactic-stylistic figures based on the violation of sentence insularity, outline their types, as well as describe their functions. The article gives the analysis of syntactic-stylistic figures based on the violation of sentence insularity and their quantitative correlation in the novels by Charlotte Bingham. It has been specified that syntactic-stylistic figures based on the violation of sentence insularity are created colloquially and result from emotionally loaded, unprocessed syntactic structures. Syntactic-stylistic figures based on the violation of sentence insularity have been defined in the article as syntactic structures based on disregard for the patterns of syntactic relations in the linear organization of the text. It has been ascertained that these figures rely on emphatic ready-made syntactic schemes that can be constructed with different words each time they are used in speech. Syntactic-stylistic figures based on the violation of sentence insularity have been classified into anacoluthon and parenthesis. It has been revealed that in the novels by Charlotte Bingham these figures are represented chiefly by parenthesis (94,1%), while anacoluthon is infrequent (5,9%). It has been described that anacoluthon is an incoherent statement, whose rhetorical effect is created by an abrupt break in syntax. It has been researched that in the novels by Charlotte Bingham this syntactic-stylistic figure is used to mark such communicative-pragmatic parameters of the characters as nationality, education level and social status. The term “parenthesis” has been defined in the article as a syntactic structure that is grammatically independent of a sentence it is inserted into. It has been revealed that in the novels by Charlotte Bingham parenthesis is mainly used in interposition. Parenthesis has been classified into content, сonnotative and modal-evaluative. It has been ascertained that in the novels by Charlotte Bingham parenthesis is used to adjust the reader’s communicative presuppositions, differentiate communicative aspects of the utterance and express subjective-evaluative, comment meaning.