Проблеми законодавчого регулювання оплати надання адміністративних послуг

Abstract

Надання адміністративних послуг є обов’язком держави. Його належне виконання сприяє забезпеченню реалізації прав і свобод громадян, створення для них нових можливостей, реалізації повноважень державних органів. Проте не всі адміністративні послуги можуть надаватися на безоплатній основі. Окремі з них є платними. Питання підстав та умов оплати адміністративних послуг, які надаються державою є предметом наукового дослідження даної статті. Автори аналізують проєкт закону «Про адміністративний збір», а також положення Закону України «Про адміністративні послуги» та доходять висновку про недоцільність збільшення масиву нормативних актів. Автори пропонують визначити коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати адміністративного збору, вказують на необхідності удосконалення цифрової інфраструктури та матеріального забезпечення населення; обґрунтовують доцільність визначення розміру оплати вартості адміністративної послуги не у чітко фіксованій сумі, а виходячи з розміру змінних показників (мінімального розміру заробітної плати або розміру прожиткового мінімуму). Автори вважають за доцільне основи визначення адміністративного збору, його складові, умови та випадки стягнення підвищеного розміру адміністративного збору, періодичність і підстави зміни його розмірів визначати у межах окремих положень Закону України «Про адміністративні послуги», а не приймати нового нормативного документа. Адже названий Закон є базовим документом. В його межах доречно передбачити й порядок розподілу та використання коштів, отримуваних суб’єктами надання як плата за надані послуги. Така політика фінансової зацікавленості дозволить утримувати якість надання адміністративних послуг на належному рівні та забезпечувати їх надання у короткі строки, сприятиме зміцненню фінансової стабільності відповідної території.

Annotation. The provision of administrative services is the responsibility of the state. Its proper execution promotes ensuring the realization of the rights and freedoms of citizens, the fulfilment of the powers of state bodies. However, not all administrative services can be provided free of charge. Some of them are paid. The issue of the grounds and conditions of payment for administrative services provided by the state is the subject of scientific research of this article. The authors review the draft law «On Administrative Fees», as well as the provisions of the Law of Ukraine «On Administrative Services» and conclude that it is inexpedient to increase the array of regulations. The authors propose to determine the range of persons who may be exempt from paying the administrative fee, point to the need to improve digital infrastructure and material security of the population; substantiate the expediency of determining the amount of payment for the cost of administrative services not in a fixed amount, but based on the size of variable indicators (minimum wage or subsistence level). The authors consider it expedient to determine the basis for determining the administrative fee, its components, conditions, and cases of collecting the increased administrative fee, periodicity, and grounds for changing its size within certain provisions of the Law of Ukraine «On Administrative Services» and not to adopt new regulations. After all, this Law is the basic document. Within its limits, it is appropriate to provide for the procedure for distribution and use of funds received by the subjects of provision, as payment for services rendered. Such a policy of financial interest will keep the quality of administrative services at the appropriate level and ensure their provision in the short term, which will strengthen the financial stability of the territory.