Онтологічні виміри творчості Василя Стефаника

Abstract

У статті розглядаються особливі форми авторського світовідчуття і світовираження, які полягають у певних онтологічних вимірах дійсності, що являють собою неповторну і цілісну картину художнього світу майстра новели – Василя Стефаника, аналізуються поняття «онтологічні виміри», «архетип»; простежується своєрідність вираження трагічного в новелах Василя Стефаника, виявляється зображення образу смерті як одного із провідних образів; з’ясовується природа художності онтологічних вимірів дійсності у творчості письменника. У роботі тлумачиться поняття «онтологічні виміри» і образ-архетип. Виявлено провідні образи-архетипи (земля, хата, діти). Досліджено елементи модерного письменства у творчості Василя Стефаника. Наголошується на новаторстві Василя Стефаника як модерніста, з’ясовується його роль у світовому літературному процесі. Описано такі ознаки робіт автора, як новаторство та модерність, а також принцип персоніфікації як елемент новелістики. У статті досліджуються прояви авторського осмислення дійсності крізь призму естетичного освоєння дійсності, яке постає як цілісна картина буття галицького селянства, зануреного в суттєві реалії. Наголошується на внутрішній формі експресивного вияву онтологічних вимірів у новелах «Виводили з села», «Синя книжечка», «Палій», «Стратився»: страждання, біль, туга. У новелах Василя Стефаника виокремлено новий тип авторського світовідчуттям і світовираження, представлений в онтологічних економічних опозиціях. Розглядається феномен української новели ХІХ–ХХ століть як унікальне літературно-мистецьке явище. Проведено аналіз особливостей художнього розкриття онтологічних вимірів у тестах новели та репрезентовано художню модель новели через естетизацію обраних протиставлень: життя – смерть, страждання – життя, біль – життя (на прикладі новел «Басараби», «Ангел», «Стратився», «Новина», «Палій», «Камінний хрест», «Катруся», «Лесева фамілія», «Межа», «Синя книжечка», “Morituri”, «Похорон», «Кленові листки», «Лан», «Сама-саміська», «Вечірня година»). Простежується своєрідність утілення авторської концепції буття як екзистенційного переживання – відчуття сутності перебування духа в певній часопросторовій площині.

In the article particular forms of the author’s worldview and world expression are considered, which consist in certain ontological dimensions of reality establishing a unique and integral picture of the artistic world of the novel’s master – Vasyl Stefanyk. The concept of “ontological dimensions”, “archetype” is analyzed; the originality of the expression of the tragic in Vasyl Stefanyk’s novels is traced, the image of the vision of death as one of the leading symbols is revealed; the nature of the ontological dimensions of reality in the work of the writer is clarified. The paper explains the concept of “ontological dimensions” and the image of the archetype. Leading images-archetypes (land, house, children) are revealed. Elements of modern writing in the works of Vasyl Stefanyk are studied. Vasyl Stefanyk’s innovativeness as a modernist is emphasized and his role in the world literary process is clarified. The features of the author’s works such as innovation and modernity, as well as the principle of personification as an element of novels are described. The article examines the manifestations of the author’s understanding of reality through the prism of aesthetic development of reality, which appears as a holistic picture of the existence of the Galician peasantry, immersed in essential realities. In the article a new type of authorial worldview and worldview is highlighted Vasyl Stefanyk’s novels, presented in oncological economic oppositions. The phenomenon of the Ukrainian novel of the XIX–XX centuries is considered as a unique literary and artistic phenomenon. The analysis of features of artistic disclosure of ontological dimensions in novels tests is carried out and the artistic model of the novel through aestheticization of the chosen oppositions is represented: life – death, suffering – life, pain – life (on an example of short stories “Basarabi”, “Angel”, “Paliy”, “Kaminnyi Khrest”, “Katrusya”, “Leseva familia”, “Mezha”, “Synia Knyzhechka”, “Morituri”, “Pokhoron”, “Klenovi lystky”, “Lan”, “Sama-Samiska”, “Vechirnia hodyna”). The originality of the embodiment of the oncological author’s concept of being as an existential experience-feeling of the essence of the spirit’s stay in a certain time-space plane is traced.