Ремінісценції «Імені рози» Умберто Еко у «Книжкових таємницях» Отто Пенцлера

Abstract

У статті досліджено міжтекстовий дискурс роману Умберто Еко «Ім’я рози» (1980 рік) та серії «Книжкові таємниці» (2015–2018 роки) Отто Пенцлера через ремінісценції як таку форму інтертекстуальності, що відображає «образи літератури в літературі». Проведено сюжетний аналіз та виокремлено сім основних характерних особливостей детективної складової частини роману У. Еко (хронотоп – Бенедиктинський монастир на півночі Італії, кінець листопада 1327 року). Досліджено жанрово-типологічні особливості кожного з обраних творів серії О. Пенцлера, виявлено такі види ремінісценцій, як прямі, або незмінні, модифіковані, або трансформовані, та приховані, або неявні. Визначено таку кількість ремінісценцій у розглянутих творах та виокремлено їхні хронотопи: 1) «Компедіум Срема» (2014 рік) Френсіса Пола Вілсона – 8 прямих, 14 модифікованих, 2 приховані (хронотоп – Монастир де Санто-Томас, Авіла, центральна Іспанія, 1496 рік); 2) «Прийнятна жертва» (2012 рік) Джеффрі Дівера – 4 прямі, 7 модифікованих, 2 приховані (хронотоп – Ермосійо, штат Сонора, Мексика, 2011 рік); 3) «Кондор серед стелажів» (2015 рік) Джеймса Грейді – 2 прямі, 5 модифікованих, 3 приховані (хронотоп – Бібліотека Конгресу, Будівля Томаса Джефферсона, Вашингтон, США, березень 2011 року); 4) «Євангеліє від цариці Савської» (2014 рік) Ліндсей Фей – 5 прямих, 8 модифікованих, 2 приховані (хронотоп – Лондон, Велика Британія, вересень 1902 року); 5) «Це є у книзі» (2013 рік) Мікі Спіллейна та Макса Аллана Коллінза – 3 прямі, 6 модифікованих, 2 приховані (хронотоп – Нью-Йорк, США, 1980-і роки, літо). Встановлено, що означена серія як сукупність текстів виявляє щодо роману У Еко властивість інтертекстуальності, зумовлену наявністю у текстах, що приймають, різних видів ремінісценцій початкового тексту, а з урахуванням жанрових особливостей текстів-реципієнтів взаємодія текстів відбувається в детективній площині тексту-джерела, що є відмітною рисою розглянутого інтертекстуального дискурсу.

The article explores the intertextual discourse of Umberto Eco’s novel “The Name of the Rose” (1980) and Otto Penzler’s book series “Bibliomysteries” (2015–2018) through the reminiscences as a form of the intertextuality that reflects “images of the literature in the literature”. The plot analysis is carried out and seven main characteristic features of the detective component of the novel Eco are singled out (chronotope – Benedictine monastery in Northern Italy, late November 1327). The genre-typological features of each of the selected works of the Penzler’s series are studied and the following types of the reminiscences are revealed: direct, or unchanging; modified, or transformed; and hidden, or implicit. The following number of the reminiscences in the considered works is defined: 1) “The Compendium of Srem” (2014) by F. Paul Wilson – 8 direct, 14 transformed, 2 hidden (chronotope – Real Monastery de Santo Tomas, Avila, Central Spain, 1496); 2) “An Acceptable Sacrifice” (2012) by Jeffery Deaver – 4 direct, 7 transformed, 2 hidden (chronotope – Hermosillo, Sonora, Mexico, 2011); 3) “Condor in the Stacks” (2015) by James Grady – 2 direct, 5 transformed, 3 hidden (chronotope – Library of Congress, Thomas Jefferson Building, Washington, DC, USA, March 2011); 4) “The Gospel of Sheba” (2014) by Lyndsay Faye – 5 direct, 8 transformed, 2 hidden (chronotope – London, Great Britain, September 1902); 5) “It’s in the Book” (2013) by Mickey Spillane and Max Allan Collins – 3 direct, 6 transformed, 2 hidden (chronotope – New York, USA, 1980s, summer). It is established that the specified series as a set of texts reveals in relation to the novel Eco property intertextuality due to the presence in the receiving texts of different types of reminiscences of the original text. Taking into account the genre features of the recipient texts, the interaction of the texts takes place in the detective plane source text, which is a distinctive feature of the considered intertextual discourse.