Поняття «методичний термін» в англомовному педагогічному дискурсі

Abstract

У статті систематизовано й охарактеризовано наявні в лінгвістиці підходи до визначення поняття дискурсу, зокрема з'ясовано структурні характеристики цього багатовимірного явища, центральне поняття досліджуваного дискурсу; установлено типологію дискурсу, а також виявлено основні універсальні та специфічні властивості англомовного педагогічного дискурсу. Наведені складники текстової інформації (контекст, автор, адресат, інтертекстуальність) і його соціокомунікативні складники (походження, мотивація). Робота виконана із застосуванням когнітивно-дискурсивного, комунікативно-прагматичного підходів до досліджень. Сучасний англомовний науковий дискурс визначено як тип комунікативної діяльності у сфері наукового спілкування з притаманними йому усною, письмовою та паралінгвальною формами реалізації, що відбувається в межах визначеного каналу комунікації, регулюється тактиками та стратегіями учасників і тяжіє до формування нових мовленнєвих жанрів наукової комунікації. Окреслюються основні проблеми дослідження педагогічного дискурсу у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці. Основними мовними рисами наукового дискурсу є послідовність, експліцитність, точність, логічність, об'єктивність, регламентованість, термінологічність. Указано, що зміст дискурсу може визначатися лише зв'язком понять «текст» і «мовлення». Висвітлено підходи для аналізу дискурсу, описано підтипи й типи дискурсу. Виокремлено основну мету педагогічного дискурсу та підходи до розв'язання основних проблем, а саме: функції різних видів висловлювання (ствердження, запитання, відповідь) і способи їх інтерпретації; послідовність висловлювань різних функційних типів і способів. Виділено вихідні компоненти, а саме: термін, термінологія, методична термінологія, англомовний дискурс, педагогічні стратегії.

In the article the approaches to definition of a concept of a discourse existing in linguistics are systematized and characterized, in particular it is found out structural characteristics of this multidimensional phenomenon, the central concept of the studied discourse; it is established discourse typology and also the main universal and specific properties of an English-speaking pedagogical discourse are revealed. The given making text information: context, author, addressee, intertekstuality that his sotsio-communicative components, origins, motivation. Work is performed with application cognitive discourse, communicative and pragmatical approaches to researches. The modern English-speaking scientific discourse is defined as type of communicative activity in the sphere of scientific communication with characteristic in oral, written and paralingval realization forms, occures within a certain communication channel, is regulated by tactics and the strategy of participants and gravitates to formation of new speech genres of scientific communication. The main problems of a research brightly a pedagogical discourse in our and foreign linguistics are defined. The main language lines of a scientific discourse are the sequence, explicit, the accuracy, logicality, objectivity, regimentation, termin means. It is specified that the maintenance of a discourse can be defined only by communication of the concepts “text” and “speech’. Approaches for the analysis of a discourse are lit, it is described subtypes and types of a discourse. Singled out main objective of a pedagogical discourse and approaches to the solution of the main problems, namely: functions of different types of a statement (statement, question, answer) and ways of their interpretation; sequence of statements of various functional types; ways, means and sequence of introduction. Initial components are allocated, namely: term, terminology, methodical terminology, English-speaking discourse, pedagogical strategy.