Конституційно-правовий статус військових капеланів в Україні

Abstract

Реалії сучасної України обумовлені запереченням і переоцінкою цінностей, що дісталися в спадок від радянського минулого, пошуком нових демократичних способів збереження і трансляції культурного досвіду, пов’язаних з занепадом попередніх і одночасним виникненням інших, нових європейських соціокультурних структур. Соціокультурна діяльність соціальних суб’єктів щодо створення цієї нової системи культурних цінностей відбувається на тлі складних і суперечливих зовнішньо- і внутріполітичних процесів в умовах широкомасштабної війни в результаті військової агресії російської федерації 24 лютого 2022 р., і як наслідок докорінних змін державно-церковних відносин. Актуальність теми зумовлена тим, що одним із ключових питань військово-релігійних відносин в Україні є введення в Збройних Силах України (далі – ЗСУ) інституту військового духовенства. Зважаючи на високий рівень релігійності населення в Україні загалом і зокрема в ЗСУ, актуалізується необхідність наявності військових священників в армії для забезпечення задоволення релігійних потреб військовослужбовців. Для досягнення вказаної мети в статті досліджено понятійно-категорійний апарат та з’ясовано поняття свободи світогляду та віросповідання, визначено функціональні обов`язки військового капеланства в Україні та охарактеризовано стан формування нормативної бази щодо діяльності військових капеланів в умовах воєнного стану та розроблено пропозиції щодо її удосконалення. Визначено, при побудові своєї капеланської служби, Україна використовувала не тільки зарубіжний досвід, а в першу чергу врахувала духовні традиції, а також досвід, отриманий під час бойових дій на сході держави. У 2016 році у капеланів вперше з’явився офіційний статус – працівник ЗСУ. Капелани були в статусі цивільних осіб, але тісно інтегрованими у військове середовище. Тепер закон змінює концепцію. Він наближає Україну до міжнародних стандартів. Відтепер військовий капелан стане військовослужбовцем, що є надзвичайно важливим кроком. Встановлено, для того щоб вищезазначений Закон ефективно було реалізовано потрібно ще прийняти відповідні підзаконні нормативно-правові акти та забезпечити певні грошові кошти та матеріально-технічні ресурси. На наш погляд необхідно: 1) збільшити граничну чисельність Служби військового капеланства до 0.2% граничної чисельності кожного силового відомства; 2) узаконити норму, що забороняла бути капеланом священнику релігійної організації, яка у своїй назві вказала на приналежність до держави-агресора (Московський патріархат); 3) додатково роз’яснити та законодавчо врегулювати норму щодо конфіденційного характеру інформації, яка стала відома капеланові внаслідок виконання ним своїх обов’язків; 4) деталізувати в Законі України «Про Службу військових капеланів» нормативні визначення на рівні підзаконних актів, щоб узгодити з положеннями ст. 35 Конституції України.

The realities of modern Ukraine are conditioned by the denial and reassessment of values inherited from the Soviet past, the search for new democratic ways of preserving and transmitting cultural expe-rience, associated with the decline of previous ones and the simultaneous emergence of other, new Eu-ropean socio-cultural structures. al activity of social subjects regarding the creation of this new system of cultural values takes place against the background of complex and contradic-tory foreign and domestic political processes in the conditions of a large-scale war as a result of the military aggression of the Russian Federation on February 24, 2022, and as a result of fundamental changes in state-church relations.The topicality of the topic is due to the fact that one of the key issues of military-religious relations in Ukraine is the introduction of the institute of mil-itary clergy in the Armed Forces of Ukraine (herein-after – the Armed Forces). Considering the high lev-el of religiosity of the population in Ukraine in gen-eral and in the Armed Forces in particular, the need to have military chaplains in the army to ensure the satisfaction of the religious needs of servicemen is becoming urgent.In order to achieve the specified goal, the ar-ticle: researched the conceptual and categorical apparatus and clarified the concept of freedom of worldview and religion, the functional duties of the military chaplaincy in Ukraine are defined, the state of formation of the regulatory framework regarding the activities of military chaplains in the conditions of martial law was characterized and proposals for its improvement were developed.It was determined that when building its chaplain service, Ukraine used not only foreign experience, but primarily took into account spiritual traditions, as well as experience gained during hostilities in the east of the country. In 2016, for the first time chap-lains had the official status of an employee of the Armed Forces. Chaplains were in the status of civil-ians, but closely integrated into the military environ-ment. Now the law changes the concept. It brings Ukraine closer to international standards. From now on, the military chaplain will become a soldier, which is an extremely important step.It was established that in order for the above-mentioned Law to be effectively implement-ed, it is necessary to adopt the relevant subordinate legal acts and provide certain funds and material and technical resources. In our opinion, it is nec-essary to: 1) increase the maximum number of the Military Chaplaincy Service to 0.2% of the maximum number of each law enforcement agency; 2) legit-imize the rule that forbade a priest of a religious organization whose name indicated affiliation to the aggressor state (Moscow Patriarchate) to be a chap-lain; 3) to further clarify and legally regulate the norm regarding the confidential nature of informa-tion that became known to the chaplain as a result of his performance of his duties; 4) to detail in the Law of Ukraine “On the Service of Military Chap-lains” normative definitions at the level of by-laws in order to harmonize with the provisions of Art. 35 of the Constitution of Ukraine.