Екоцид у міжнародному та національному кримінальному праві

Abstract

Статтю присвячено дослідженню проблемних аспектів відповідальності за екоцид у міжнародному та національному кримінальному праві і визначенню шляхів вдосконалення кримінального законодавства України в цій частині. Показано етимологію терміна «екоцид». Констатовано, що в міжнародному праві відсутнє усталене розуміння екоциду як злочину окремого виду. Відзначено, що заборона негативного впливу на довкілля у міжнародному праві тісно пов’язана з принципом обмеження воюючих сторін у виборі засобів і методів ведення війни. Здійснено порівняльний аналіз відповідних положень Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 червня 1977 р., Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище від 10 грудня 1976 р. і Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Підтримано ідею визнання екоциду окремим міжнародним злочином. Висвітлено зарубіжний досвід криміналізації екоциду. Проаналізовано склад злочину, передбаченого ст. 441 Кримінального кодексу України. З’ясовано переваги і недоліки цього законодавчого формулювання, зокрема, в контексті визначення екоциду, запропонованого міжнародною експертною комісією юристів для включення в Римський статут. Розкрито зміст понять «екологічна катастрофа» та «надзвичайна екологічна ситуація». Розглянуто питання про конструкцію складу злочину «екоцид». Критично оцінено наукове положення про віднесення екоциду до деліктів створення небезпеки, а також пропозицію міжнародних експертів нормативно закріпити можливість вчинення екоциду з необережності. Проаналізовано ст. 11.5.6 проєкту нового Кримінального кодексу України «Екоцид» і пов’язані з нею положення цього документа. Підтримано відмову його розробників від вказівки у дефініції екоциду на «серйозність» шкоди довкіллю. Аргументовано положення про недоцільність законодавчої конкретизації довгострокої та масштабної шкоди як ознак екоциду. Вказано, що такі різновиди шкоди мають характеризувати не суб’єктивну, а об’єктивну сторону екоциду. Наведено авторське визначення поняття екоциду.