Правові заходи державної підтримки особистих селянських господарств у сучасних реаліях

Abstract

Стаття присвячена дослідженню правових засад державної підтримки особистих селянських господарств, а також законодавчих новел у цій сфері. У статті проаналізовано ключові проблеми у діяльності особистих селянських господарств та досліджено основні напрями її удосконалення завдяки механізму державної підтримки. Уточнено основні форми державної підтримки таких господарств та правовий статус фізичних осіб, які здійснюють їх ведення у сучасних реаліях. Доведено ключову роль особистих селянських господарств у забезпеченні продовольчої безпеки держави. Уточнено категорію особистого селянського господарства як альтернативної форми агробізнесу, господарської діяльності, яка провадиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Аргументовано, що задля належного функціонування інституту особистого селянського господарства важливим етапом виступає підтримка з боку держави, як з фінансової точки зору, також й із законодавчої. У статті презюмовано, що особисті селянські господарства в Україні мають розвиватися за активної фінансової та соціально-економічної підтримки як з боку органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування з урахуванням Стратегій розвитку територіальних громад. Наголошено, що саме завдяки функціонуванню цих господарств забезпечується реалізація принципу балансу публічних та приватних інтересів в аграрній сфері та аграрного протекціонізму. Методологія дослідження особливостей державної підтримки особистих селянських господарств ґрунтується на положеннях загальнонаукового діалектичного методу наукового пізнання. Крім того для більш ґрунтовного розкриття проблематики у статті використано історико-правовий, герменевтичний, формально-юридичний і формально-логічний наукові методи.

The article is devoted to the study of the legal foundations of state support of private peasant farms, as well as legislative novelties in this area. The article analyzes the key problems in the activity of private peasant households and examines the main directions of its improvement thanks to the mechanism of state support. The main forms of state support for such households and individuals managing them are defined. Has been proven the key role of private peasant households in ensuring the food safety of the state. The category of personal peasant farming is specified as an alternative form of agribusiness, economic activity carried out without the creation of a legal entity by a natural person individually or by persons who are in a family or family relationship and live together, with the aim of satisfying personal needs through the production, processing and consumption of agricultural products, their sale surpluses and services using the property of a personal farm, including in the field of rural green tourism. It is argued that for the proper functioning of the institute of personal peasant farming, an important stage is support from the state, both from a financial point of view and from a legislative point of view. In the article has beeb assumed that private peasant farms in Ukraine should be developed with active financial and socio-economic support from state authorities and local self-government bodies, taking into account the Development Strategies of Territorial Communities. It is emphasized that it is thanks to the functioning of these farms that the realization of the principle of balance of public and private interests in the agrarian sphere and agrarian protectionism is ensured. The methodology of the study of the peculiarities of the state support of personal peasant households is based on the provisions of the general scientific dialectical method of scientific knowledge. In addition, historical-legal, hermeneutic, formal-legal and formal-logical scientific methods are used in the article for a more thorough disclosure of the problem.