Проблема міжрівневого статусу фразеологізмів

Abstract

У статті порушено одне із суперечливих питань фразеологічної науки – статус фразеологічних одиниць у системі мови та їхня належність до певного мовного рівня. Ураховуючи специфіку параметральності фразеологізмів французької мови, а також ступеневий характер їхньої різнорівневої усталеності, автор досліджує ці мовні одиниці через призму їхнього міжрівневого статусу в ієрархії мовних рівнів і витлумачує їх як перехідні явища, що перебувають на межі двох класів і синтезують властиві їм ознаки. Як логічне продовження вивчення окресленої проблеми щодо співвідношення фразеологізму зі словом основне завдання запропонованої розвідки полягає у встановленні співвідношення фразеологічної одиниці зі змінним словосполученням, реченням і текстом. Такий підхід допомагає осмислити ті особливості фразеологізмів, які ускладнюють їхнє вивчення зокрема й відтворюють суперечності мовної системи загалом. Детальний аналіз формальних (компонентний склад, полілексичність, нарізнооформленність), синтаксичних (синтаксичні звʼязки узгодження і керування між компонентами, предикативна і непредикативна форми), морфологічних (співвіднесеність із частинами мови), лексико-семантичних (пряме і переносне значення, звʼязаність значення, обмежена сполучуваність компонентів, ідіоматичність значення, сентенційний характер, мовне і мовленнєве значення, конотативно-оцінний макрокомпонент), когнітивних (відтворюваність для фразеологізмів і безпосереднє творення у мовленні для змінних словосполучень і речень) і функціонально-комунікативних (комунікативність, змістовна та інтонаційна завершеність) ознак фразеологізму в їхньому протиставленні та уподібненні з відповідними ознаками змінного словосполучення, речення і тексту доводить особливий спосіб їхнього вираження у перших, що й визначає їхній міжрівневий статус.

The article touches upon one of the controversial issues of phraseological science, in particular, the status of phraseological units in the language system and their belonging to a certain linguistic level. Taking into account the specificity of the parametricity of the French phraseological units, as well as the stepwise nature of their multilevel stability, the author explores these language units through the prism of their inter-level status in the hierarchy of language levels and interprets them as transitional phenomena that are on the verge of two classes and synthesize their characteristic features. As a logical continuation of the study of the outlined problem of the relationship of phraseological units with the word, the main task of this article is to establish the relation of the phraseological unit with a variable phrase, sentence and text. This approach helps to understand the features of phraseological units that make it difficult to their study in particular and reflect the contradictions of the language system as a whole. Detailed analysis of formal (component composition, polylexicity, separate formality), syntactic (syntactic relationships between components, predicative and non-predicative forms), morphological (correlation with parts of speech), lexico-semantic (direct and figurative meaning of components, idiomatic meaning, limited compatibility of components, connotative-evaluative macrocomponent), cognitive (reproducibility for phraseologisms and the creation in speech for variable phrases and sentences) and functional-communicative (communicative, informative and intonational completeness) signs of phraseological units in their juxtaposition and similarity with the corresponding signs of a variable phrase, sentence and text proves a special way of expressing them in the first, which determines their inter-level status.