Когнітивна домінанта в індивідуально-авторській картині світу

Abstract

У статті досліджується формування когнітивної домінанти в індивідуально-авторській картині світу письменника та її відображення в його ідіостилі. Ідіостиль – це насамперед певний відбір мовних засобів і способів їх комбінування, взаємодії. Особистість письменника відображається в неповторності й оригінальності асоціацій, вербально матеріалізованих у структурі тексту. В ідіостилі кожного письменника можна виділити домінантний особистісний зміст, який базується на окремих концептах і формах їх репрезентації, системі концептів-домінант, семантичних, асоціативних і лінгвокультурологічних полях. Як основне поняття ідіостилю виділяється когнітивна домінанта, що розуміється як ментальна установка, представлена комплексом домінантних смислів, які можуть утворювати концептуальні моделі, що транслюють систему світогляду автора й визначають композиційну, стилістичну та прагматичну організацію художнього тексту. Саме ці смисли задають напрям інтерпретації й визначають відбір та організацію мовних засобів, тобто є внутрішнім стрижнем художнього твору, забезпечують його зв’язність і цілісність. Когнітивна домінанта репрезентується через мовний код і зумовлюється особливим вибором і способом організації мовних засобів, завдяки яким автор транслює свою думку в художньому тексті, а також визначає композиційну, стилістичну та прагматичну організацію художнього тексту. Індивідуальний почерк автора, його манера проявляються вже в самому факті вибірковості, перевазі певних лінгвістичних засобів, які нерідко стають базою формування більш складних образів, що запам’ятовуються. Категорія домінанти виявляється на різних рівнях художнього тексту: мовному (мовленнєвому), стилістичному, семантичному (змістовому, когнітивному) й ідейно-естетичному. Правильно знайдені домінанти забезпечують найбільш адекватне сприйняття художнього тексту.

The article describes the formation of cognitive dominant in author’s individual worldview and its reflection in his idiostyle. The idiostyle is first of all a certain choice, the linguistic means and ways of their combination and interaction. The writer’s personality is reflected in the uniqueness and originality of the associations that are materialized verbally in the structure of the text. The personal content dominant, which is based on individual concepts, semantic, associative and linguistic and cultural fields, can be distinguished in the idiostyle of each writer. As a basic concept of idiostyle is a cognitive dominant, it is a mental setting, represented by a complex of dominant meanings that can form conceptual models translating the author’s worldview system and determine the compositional, stylistic and pragmatic organization of text. These meanings exactly set the direction of interpretation and determine the choice and organization of linguistic means, which is the inner core of the work of art, ensuring its coherence and integrity. The representation of the cognitive dominant (which is revealed, specified in the system of dominant meanings) through the language code is conditioned by the particular choice and method of organizing linguistic means by which the author transmits his opinion in the text. The individual author’s manner is manifested in the fact of choice, the advantage of certain linguistic tools, which often become the basis for the formation of more complex images that are memorable. The category of the dominant is manifested at different levels of the artistic text – the proper linguistic (speech), stylistic, semantic (semantic, cognitive), ideological and aesthetic. True-found dominants provide the most adequate perception of artistic text.