Специфика полиассоциативных связей названий частей суток

Abstract

Стаття присвячена аналізу зв’язків членів асоціативно-смислової структури із причинним ранком. Ця парадигма – сукупність асоціативно споріднених лексем, що мають однакові у смисловій структурі елементи, що знаходяться в особливому роді відносин: гіперсеми початкового слова (кауземи) співвідносяться з диференційними семемами членів парадигми (рефлексема), і навпаки, гіперсемальні рефлекси – це гіпосеми у смисловій структурі причини. Кожен із членів АСГ може постати причиною стосовно інших слів. Таким чином, формується асоціативно- семантична група другого рівня, рефлекси другого рівня виступають збудниками АСГ третього рівня і перебувають у роботі. Разом члени АСГ усіх рівнів, прямо або опосередковано семантично пов’язані з первинною причиною, утворюють асоціативно-смислову структуру. У результаті досліджень було визначено склад та архітектуру асоціативно-смислової структури із причинним ранком. Він поєднує в собі рефлекси двох рівнів, які семантично пов’язані із причиною через часові, якісно-часові та якісно-об’єктивні ознаки. Асоціативний зв’язок лексеми зумовлений співвідношеннями явищ об’єктивного світу. Він узагальнює принципи включення лексеми в асоціативно-семантичні групи, визначає роль контексту у виявленні асоціативно-семантичних зв’язків причинно-наслідкових зв’язків із рефлексемами. Проаналізовано також фактори, що впливають на актуалізацію в контексті певних елементів слова. Об’єктом аналізу є слова із часовою та якісно- часовою семантикою. Оскільки назви частин дня належать до однієї і тієї ж лексико-семантичної групи і містять однакові смислові ознаки у смисловій структурі, логічно припустити існування стандартних парадигм із назвами причин частин доби. Формування та опис таких парадигм формує майбутнє дослідження.

The article is devoted to the analysis of relations between the members of the associative-semantic structure with the kauzema «утро». This paradigm is a set of associatively related tokens having the same semes in the semantic structure that are in a special kind of relationship: the hypersemes of the initial word (kausema) correlate with the differential sememes of the members of the paradigm (reflexema), and vice versa, hypersemal reflexes, are hyposems in the semantic structure of the kauzema. Each of the members of the ASG can appear as a kauzema in relation to other words. Thus, an associative-semantic group of the second level is formed, the second-level reflexes act as causative agents for the ASG of the third level and so on. Together, the members of ASGs of all levels, directly or indirectly semantically related to the original kauzema, form an associative-semantic structure. As a result of the research, the composition and architecture of the associative-semantic structure with the kauzema «утро» was determined. It combines reflexes of two levels that are semantically related to the kauzema through temporal, qualitative-temporal and qualitative-objective features. The associative connection of lexemes is conditioned by the relations of the phenomena of the objective world. It summarizes the principles of inclusion of lexemes in the associative-semantic groups, defines the role of context in identifying associative-semantic relationships of kauzema with reflexemas. Also the factors affecting the actualization in the context of certain elements of the word are analyzed. The object of the analysis is the words with temporal and qualitative-temporal semantics. Since the names of the parts of the day belong to the same lexico-semantic group and contain the same semantic features in the semantic structure, it is logical to assume the existence of standard paradigms with kauzema-names of day parts. The formation and description of such paradigms forms the future research.