Ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія в променевій діагностиці скронево-нижньощелепного суглоба (огляд літератури)

Abstract

Вступ. Відомо, що від 40 до 60% населення мають різні захворювання скронево-ниж ньо- щелепного суглоба (СНЩС). На частку внутрішніх порушень припадає від 70 до 82% від усіх захворювань СНЩС, під цим терміном маються на увазі зміни, що розвиваються в скронево-нижньощелепному суглобі, що включають зсув, дефекти, деформації суглобового диска, розриви суглобових зв’язок і діагностуються за допомогою сучасних променевих методів. Мета дослідження. Провести аналіз літературних даних щодо методів візуалізації СНЩС, оцінити ефективність ультразвукового дослідження високої роздільної здатності для діагностики положення диска СНЩС та випоту порівняно з МРТ у пацієнтів зі скаргами на розлади СНЩС, визначити переваги та недоліки кожного з методів візуалізації СНЩС. Матеріали та методи. У представленому науковому огляді наведені результати обробки та аналізу 13 публікацій із даної тематики (Pub Med, Google Scholar та ін.) і висвітлено переваги та недоліки методів УЗД і МРТ діагностики скронево-нижньощелепного суглоба. Результати досліджень. Перевагами ультразвукової діагностики є: дослідження функції СНЩС у ре- жимі реального часу, неінвазивність і безпечність дослідження, можливість застосування в умовах ам- булаторного прийому, порівняно невелика кількість часу, необхідного для дослідження, невисока вар- тість. Одним із недоліків методу при використанні його для візуалізації СНЩС є блокування високочас- тотної хвилі кістковими утвореннями (скроневої кісткою, суглобовою головкою нижньої щелепи, вилич- ною дугою), і візуалізація елементів СНЩС при проведенні ультрасонографії обмежена зовнішньою тре- тиною суглоба. Висновки. Відповідно до наведених у статті даних, УЗД можна вважати альтернативою МРТ у діагнос- тиці СНЩС. МРТ, маючи низку переваг, має також і низку недоліків. Тому характерні для запальних захворювань зміни внутрішньосуглобових та навколосуглобових м’яких тканин можуть бути виявлені за допомогою УЗД значно раніше, ніж за допомогою інших методів візуалізації.

Introduction. It is known that from 40 to 60% of the population have various diseases of the temporomandibular joint (TMJ). Internal disorders account for 70 to 82% of all diseases of the TMJ, this term refers to changes that develop in the temporomandibular joint, including displacement, defects, deformities of the articular disc, ruptures of the articular ligaments and diagnosed by modern radiological methods. The aim. Analyze literature on TMJ imaging methods, evaluate the effectiveness of high-resolution ultrasound to diagnose TMJ disc position and effusion compared to MRI in patients with complaints of TMJ disorders, identify the advantages and disadvantages of each of the TMJ imaging methods. Materials and methods. The presented scientific review presents the results of processing and analysis of 13 publications on this topic (Pub Med, Google Scholar, etc.) and identiies the advantages and disadvantages of ultrasound and MRI for the diagnosis of temporomandibular joint. Research results. The advantages of ultrasound are: real-time study of TMJ function, non-invasive and safe study, the possibility of use in an outpatient setting, a relatively small amount of time required for the study, low cost. One of the disadvantages of this method when using it to visualize TMJ is the blocking of high-frequency waves by bone formations (temporal bone, articular head of the mandible, chin arch), and visualization of TMJ elements by ultrasonography is limited to the outer third of the joint. Conclusions. Given the data presented in the article, ultrasound can be considered an alternative to MRI in the diagnosis of TMJ. MRI, having a number of advantages, also has a number of disadvantages. Therefore, changes in intra-articular and periarticular soft tissues characteristic of in lammatory diseases can be detected by ultrasound much earlier than by other imaging techniques.