Вплив мікробіому кишечнику на психологічний стан людини

Abstract

Мета: на основі даних новітніх іноземних та вітчизняних досліджень про мікробний склад макроорганіз му та нормобіоти в цілому провести аналіз деяких припущень щодо ймовірного впливу мікробіому на психологіч ний стан людини. Результати. Стан здоров’я людини залежить від харчування як найбільш важливого чинника, що регулює мікробіоту людини. Депресивні симптоми провокуються збільшенням споживання продуктів із високим вмістом жирів та цукру і є довгостроковими наслідками цих шкідливих харчових звичок. Мікробні зміни, спричи нені неправильним харчуванням, можуть провокувати та посилювати депресивні симптоми. У той самий час ко ригування харчування, навпаки, може запобігти розвитку депресії. Кишкова мікробіота виробляє широкий спектр сполук, що мають важливе значення для організму: всі основні нейромедіатори, включаючи серотонін, цитокіни, триптофан, коротколанцюгові жирні кислоти. Недостатність серотоніну розглядається як значний причинний фак тор у розвитку тривоги, афективних розладів та стресу. Серед основних нейробіологічних шляхів формування пси хічних розладів розглядають запалення, оксидативний стрес, кишковий мікробіом, епігенетичні модифікації та ней ропластичність. У контексті нутрицевтичного втручання як перспективні для майбутніх досліджень розглядаються омега-3 жирні кислоти, фолат, S-аденозилметіонін, N-ацетилцистеїн та пробіотики. Висновок. Встановлений двосто ронній взаємозв’язок між кишковим мікробіомом та центральною нервовою системою через прямі та опосередко вані шляхи: гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову, імунну та вегетативну нервову систему.

The purpose: to analyze some assumptions regard ing the likely impact of the microbiome on the psychological state of a person on the basis of the latest foreign and do mestic studies of the microbial composition of the macroor ganism and the normorbiota as a whole. Results. The state of human health depends on nutrition, as the most important factor regulating human microbiota. Depressive symptoms are triggered by increased consumption of foods high in fat and sugar and are the long-term consequences of these un healthy eating habits. Microbial changes caused by poor nutrition can provoke and exacerbate depressive symptoms. At the same time, adjusting nutrition, on the contrary, can prevent the development of depression. Gut microbiota produces a wide range of compounds that are important for the body: all major neurotransmitters, including serotonin, cytokines, tryptophan, and short-chain fatty acids. Serotonin deficiency is considered a significant causal factor in the development of anxiety, affective disorders and stress. Inflam mation, oxidative stress, intestinal microbiome, epigenetic modifications and neuroplasticity are considered among the main neurobiological pathways of the formation of mental disorders. In the context of nutraceutical intervention, ome ga-3 fatty acids, folate, S-adenosylmethionine, N-acetylcys teine, and probiotics are considered promising for future research. Conclusion. A two-way relationship between the gut microbiome and the central nervous system has been established through direct and indirect pathways: the hypothalamic-pituitary-adrenal system, the immune system, and the autonomic nervous system.