Тлумачення права як особлива правова форма діяльності державних органів: поняття, ознаки, види

Abstract

У статті надано загальнотеоретичну характеристику тлумачення права як особливої правової форми діяльності державних органів, зокрема розкрито його поняття, ознаки та види. Відзначено, що в діяльності компетентних органів держави офіційне тлумачення отримує правову форму. Інтерпретаційна правова форма – це складна, багатогранна, пронизуюча всі основні форми створення й реалізації права робота компетентних органів публічної влади та їх посадових осіб щодо з’ясування і роз’яснення змісту і цілей норм права. Їй притаманні загальні ознаки правових форм діяльності, серед яких: врегульованість матеріальними і процесуальними нормами права, спроможність приводити до юридично значущих наслідків, пов’язаність із розглядом юридичних справ, обмеженість і специфіка суб’єктного складу, правоманіпуляційний характер, формальність (документальність). Для переважної більшості органів публічної влади, незалежно від належності до тієї чи іншої підсистеми, інтерпретаційна форма діяльності не є основною, а тим більш прерогативною. Скоріше їй відводиться допоміжна, другорядна роль, для забезпечення оптимального функціонування даного органу в умовах правової визначеності. Йдеться фактично про автентичне нормативне тлумачення, коли зміст норми тлумачиться тим органом, який її встановив, тобто автором норми. У такому разі інтерпретаційні повноваження є похідними від нормотворчих. Однак для деяких органів публічної влади інтерпретаційна діяльність є однією з пріоритетних правових форм; у цьому разі йдеться про легальне нормативне тлумачення. Як і інші правові форми діяльності держави, інтерпретаційна форма має процесуальний характер. Інтелектуально-вольові дії, враховуючи послідовний характер їх здійснення, можна поді-лити на стадії офіційного тлумачення. При цьому відзначено істотну подібність між стадіями правотворчості та стадіями тлумачення норм права. Нормативна основа правоінтерпретаційної діяльності потребує істотного поліпшення й деталізації з метою уникнення непорозумінь і зловживань при її здійсненні.

The Paper provides a general theoretical descrip-tion of the interpretation of law as a special legal form of activity of state bodies, in particular, its con-cepts, features and types are revealed. It was noted that in the activities of the competent state bodies, the official interpretation receives a legal form.Interpretive legal form is a complex, multifaceted, penetrating all basic forms of creation and implementation of law, the work of competent public authorities and their officials to clarify and explain the content and goals of legal norms. It is charac-terized by general features of legal forms of activity, including: regulation by material and procedural rules of law, the ability to lead to legally significant consequences, connection with the consideration of legal cases, limitation and specificity of the subject composition, legal manipulation nature, formality (documentation).For the vast majority of public authorities, re-gardless of belonging to one or another subsystem, the interpretive form of activity is not the main one, and even more so, a prerogative. Rather, it is given an auxiliary, secondary role to ensure the optimal functioning of this body in conditions of legal cer-tainty. It is actually an authentic normative interpretation, when the content of the norm is interpreted by the body that established it, that is, the author of the norm. In this case, interpretative powers are derived from normative ones. However, for some public authorities, interpretation activity is one of the priority legal forms; in this case, we are talking about a legal normative interpretation. Like other legal forms of state activity, the interpretive form has a procedural nature. Intellectu-al-volitional actions, taking into account the sequen-tial nature of their implementation, can be divided into the stage of official interpretation. At the same time, a significant similarity between the stages of law-making and the stages of interpretation of legal norms was noted. The normative basis of legal interpretation activity needs significant improvement and detailing in order to avoid misunderstandings and abuses during its implementation.