Емоційно-оцінна лексика у ранньохристиянській латиномовній прозі: прислівник (на матеріалі «Сповіді» Аврелія Августина)

Abstract

У статті досліджено прислівники з емоційно-оцінним значенням на матеріалі «Сповіді» Аврелія Августина. Відповідно до їхньої семантики представлено три групи емоційно-оцінних прислівників: власне оцінні, тобто ті, що виражають цілісну оцінку; контекстуально-оцінні, що слугують інтенсифікаторами при різних частинах мови; контекстуально-зумовлені, метою яких є інтенсифікація або специфікація ознаки або дії. А також зазначено, що прислівники можуть надавати оцінного значення семантично-нейтральним словам у контексті твору. Критерій оцінки дається за ознаками «добре/погано».

The article analyzes emotional and evaluative adverbs based on “The Confessions” by Aurelius Augustinus. According to their semantics we identify 3 groups of emotional and evaluative adverbs: actually evaluated, those that express integral evaluation; contextually-evaluative which are serving as intensifiers at different parts of the language; contextually determined, the purpose of which is the intensification or specification of a feature or an action. It is also noted that adverbs can give evaluative meaning to semantically neutral words in the context of a piece of writing. The assessment criterion is given on the basis of “good / bad”.