Кліщова сенсибілізація та імунна відповідь у дітей, хворих на бронхіальну астму: особливості та перспективи

Abstract

Вступ. За даними різних авторів, частота випадків алергічних захворювань, викликаних кліщовою сенсибілізацією, коливається в межах 80–83%. Виявлено, що серед акарофауни житлових при- міщень найбільш поширені представники трьох родин: Pyroglyphidae (дерматофагоїдні), Acaridae (ам- барні), Glycyphagidae (гліцефагоїдні). Швидкість та якість визначення видоспецифічності кліщів значно впливають на своєчасність та правильність проведення діагностики та лікування дітей, розробку стратегії боротьби з кліщами та зни- ження експозиції кліщових алергенів. Мета дослідження. Вивчити стан різновидової кліщової сенсибілізації та імунної відповіді у дітей, хворих на бронхіальну астму. Матеріали та методи. Здійснено обстеження 86 дітей, що знаходилися на обліку в алерголога дитя- чої поліклініки м. Ужгорода з діагнозом бронхіальна астма. Проаналізовано алергоанамнез, результати скарифікаційних проб з домашнім пилом та різновидами кліщів. 20-ти пацієнтам проведено імунологіч- не обстеження з визначенням загального IgE, рівня ЦІК, показників гуморальної та клітинної ланки іму- нітету, імуноглобулінів – IgG, IgА, IgМ. У 11 помешканнях було проведено обстеження щодо забруднення кліщами та визначено концентрацію гуаніну в зразках домашнього пилу. Результати досліджень. Результати алергоанамнестичного опитування 56 дітей, хворих на бронхіаль- ну астму й сенсибілізованих кліщами Dermatophagoides pteronyssinus (Dpt), показали, що 52 дітей (92,9%) спали на старих матрацах, 18 хворих дітей (32,1%) спали на старих подушках, у 21 дитини (37,5%) біля ліж- ка знаходилися настінні старі килими. Напади задухи виникали завжди в нічний час у 44 хворих (78,6%). У деяких пацієнтів прослідковувалася чітка сезонність: у 33 дітей (58,9%) реєструвалося збільшен- ня частоти загострень БА восени (жовтень, листопад); у 11 дітей (19,6%) – весною під час циклу віднов- лення дозрівання кліщів (кінець березня-початок квітня). При обстеженні проб домашнього пилу на гуанін із житла 11 дітей, хворих на БА, у всіх виявлена вища за норму його концентрація, а у 6-и помешканнях (54,5%) перевищення норми було в декілька ра- зів, і складали від 1 до 2,5 мг/г, що дорівнює десяткам тисяч зрілих пілогріфід у 1 г домашнього пилу, що вказувало на значне забруднення квартир кліщами та їх фекалійними шариками. За результатами скарифікаційних проб із домашнім пилом і кліщовими алергенами сенсибілізацію до домашнього пилу виявлено в 66 дітей (76,7%), до кліщів Dermatophagoides pteronyssinus (Dtp) – у 56 ді- тей (65,1%), до кліщів Acarus siro (As-амбарних) – у 26 дітей (30,2%), а до кліщів Dermatophagoides farinaе (Dtf) – у 20 дітей (23,3%). Самостійна сенсибілізація до кліщів Dtp із відсутньою сенсибілізацією до домаш- нього пилу була у 20 дітей (23,3%). Ізольованої сенсибілізації тільки до кліщів As або Dtf нами не виявлено. У дітей, хворих на ПБАЛП з кліщовою моносенсибілізацією, імунологічне дослідження показало, що рівень IgE був вищим за норму тільки у 5-ти дітей (25%), гуморальна та клітинна ланка імунітету не порушувалася та залишалася в межах норми, тоді як рівень ЦІК був значно вищим за норму у 18 дітей (90%), що вказує на переважне значення імунокомплексного механізму виникнення кліщової ПБАЛП. Висновки. Провідне місце у кліщовій сенсибілізації та формуванні БА у дітей м. Ужгорода займають дерматофагоїдні кліщі Dtp – 65,1%, друге місце посідають амбарні кліщі As – 30,2%, а третє – дерматофа- гоїди Dtf – 23,3%. Амбарні кліщі As (30,2%) можуть суттєво впливати на формування кліщової БА, що потребує обов’язкового їх введення в перелік алергенів для скарифікаційної або прік-тестової алергодіагностики. Встановлені характерні ознаки кліщової бронхіальної астми – осіння сезонність, нічний характер на- падів та виражений ефект елімінації – дозволяють вчасно запідозрити сенсибілізацію до кліщових алер- генів і вчасно провести алергодіагностику. Відсутність порушення показників клітинної та гуморальної ланки імунітету, а також підвищення рівня ЦІК дозволяють стверджувати, що імунокомплексний механізм має переважне значення в виник- ненні кліщової бронхіальної астми.

Introduction. According to various sources, the incidence of allergic diseases caused by mite sensitisation ranges between 80 and 83%. The most common species found in the acarofauna of residential premises are representatives of three families: Pyroglyphidae (Dermatophagoides – house dust mites), Acaridae (flour mites), and Glycyphagidae. The speed and quality of determining the species specificity of mites significantly affect the timeliness and correctness of diagnosis and treatment of children, the development of a mite control strategy and the reduction of exposure to mite allergens. Aim: to study the state of species-specific mite sensitisation and immune response in children with bronchial asthma. Materials and methods. The study examined 86 children who were registered with an allergist at a children’s polyclinic in Uzhhorod, Ukraine, with a diagnosis of bronchial asthma. Allergic anamnesis, results of scarification tests with house dust samples and collected mite species were analysed. 20 patients underwent an immunological examination to determine total IgE, Circulating immune complexes (CICs) levels, indicators of humoral and cellular immunity, immunoglobulins - IgG, IgA, IgM. 11 homes were examined for mite contamination and the concentration of guanine in house dust samples was determined. Study results. The results of an allergoanamnestic survey of 56 children with bronchial asthma and sensitised to Dermatophagoides pteronyssinus (Dpt) mites showed that 52 children (92.9%) slept on old mattresses, 18 children (32.1%) slept on old pillows, and 21 children (37.5%) had old wall carpets near their beds. Attacks of suffocation always occurred at night in 44 patients (78.6%). In some patients, a clear seasonality was observed: an increase in the frequency of asthma exacerbations was recorded in autumn (October, November) in 33 children (58.9%); in spring during the cycle of renewed mite maturation (late March-early April) – in 11 children (19.6%). When examining house dust samples for guanine from the homes of 11 children with asthma, all of them showed a higher than normal concentration, and in 6 homes (54.5%) the norm was exceeded several times and ranged from 1 to 2.5 mg/g, which is equal to tens of thousands of mature pilogryphids in 1 g of house dust, indicating significant contamination of the households with mites and their excrement. Based on the results of scarification tests with house dust and mite allergens, sensitisation to house dust was detected in 66 children (76.7%), to Dermatophagoides pteronyssinus (Dtp) in 56 children (65.1%), to Acarus siro (As – flour mites) in 26 children (30.2%), and to Dermatophagoides farinae (Dtf) in 20 children (23.3%). Independent sensitisation to Dtp mites, with no sensitisation to house dust, was observed in 20 children (23.3%). We did not record isolated sensitisation to As or Dtf mites only. In children with mild persistent asthma with mite monosensitisation, the immunological examination showed that IgE levels were higher than normal in only 5 children (25%), humoral and cellular immunity were not impaired and remained within normal limits, while CICs level was significantly higher than normal in 18 children (90%), indicating the predominant importance of the immunocomplex mechanism of mite-induced mild persistent asthma. Conclusions. In mite sensitisation and asthma formation in children of Uzhhorod, Dermatophagoides pteronyssinus (Dtp) dominate with 65.1%, followed by flour mites Acarus siro (As) with 30.2%, and Dermatophagoides farinae (Dtf) with 23.3%. Flour mites As (30.2%) can thus significantly affect the formation of mite-induced asthma, which requires their mandatory inclusion in the list of allergens for scarification or prick test allergy diagnostics. The established characteristic features of mite-induced bronchial asthma, such as autumn seasonality, nighttime attacks and a pronounced elimination effect, allow for timely detection of sensitisation to mite allergens and timely allergy diagnosis. The absence of abnormalities in the cellular and humoral immunity, as well as an increase in CICs level, suggest that the immunocomplex mechanism is predominant in the development of mite-induced bronchial asthma.