Право на спорт у конституційному законодавстві: порівняльно-правовий аспект

Abstract

Спорт має тісний зв’язок з правами людини. Цей зв’язок проявляється у кількох основних аспектах: можливості промоції прав людини за допомогою спортивних подій, проведення спортивних заходів і змагань на засадах рівності та недискримінації і формування безпосередньо права на спорт. Повага до прав людини закріплена, наприклад, в Олімпійській хартії та Світовому Анти-допінговому кодексі. Доволі багатою також є практика Європейського суду з прав людини у контексті захисту прав атлетів та осіб, пов’язаних зі спортом. До останніх належать, наприклад, спортивні асоціації або вболівальники чи їх групи. Суд розглядав справи, пов’язані із позбавленням волі вболівальників для запобігання масовим заворушенням після футбольних матчів, втручанням у приватність атлетів через допінг-контроль, порушенням права на справедливий суд через розгляд спортивних спорів у спеціалізованих арбітражах тощо. Аналіз конституційного законодавства зарубіжних країн показує тенденцію, відповідно до якої у новіших конституціях з’являються згадки про державну політику щодо спорту. Натомість, у більш ранніх конституціях уваги цій сфері суспільного життя не приділяють. Ті держави, які надали спортивній сфері статусу конституційного регулювання, використовують одну із кількох моделей: 1) держава зобов’язується «сприяти» спорту. Таке сприяння може набувати різноманітних форм – від простого невтручання до цільової підтримки окремих видів професійного спорту. В окремих випадках йдеться навіть про обов’язкове залучення школярів до масового спорту (Швейцарія); 2) держава визначає та гарантує право на спорт. Право на спорт розуміється як окреме право, для реалізації якого держава створює відповідну інфраструктуру. Це також передбачає підтримку саме масового спорту, адже право на спорт гарантується «кожному», «всім людям»; 3) спорт розуміють як частину іншого права, наприклад, права на здоров’я та медичну допомогу. Відповідно, заходи з підтримки спорту є частиною комплексних програм підтримки здоров’я населення, акцент робиться також на масовий спорт. Якщо судити з тексту Конституції, Україна обрала саме третій варіант. Проте, аналіз профільного законодавства дозволяє говорити про формування права на спорт у вітчизняній правовій системі.

Sport has a close connection with human rights. This connection is manifested in several main aspects: the possibility of promoting human rights through sports events, holding sports events and competitions on the basis of equality and non-discrimination, and directly forming the right to sports. For example, respect for human rights is enshrined in the Olympic Charter and the World Anti-Doping Code.The European Court of Human Rights’ practice in protecting the rights of athletes and persons related to sports is also quite rich. The latter include, for example, sports associations or fans or their groups. The court considered cases associated with the deprivation of freedom of fans to prevent mass riots after football matches, interference in the privacy of athletes due to doping control, violation of the right to a fair trial due to consideration of sports disputes in specialized arbitrations, etc.An analysis of the constitutional legislation of foreign countries shows a trend according to which state policy on sports mentions appears in newer constitutions. On the other hand, earlier constitutions did not pay attention to this sphere of public life. Those states that granted the sports sphere the status of constitutional regulation use one of several models: 1) the state undertakes to «promote» sports. Such assistance can take various forms - from simple non-interference to targeted support of certain types of professional sports. In some cases, it is even about compulsory involvement of schoolchildren in mass sports (Switzerland); 2) the state defines and guarantees the right to sport. The right to sport is understood as a separate right, for the implementation of which the state creates the appropriate infrastructure. It also involves supporting mass sports because the right to sports is guaranteed to «everyone» and «all people»; 3) sport is understood as part of another right, for example, the right to health and medical care. Accordingly, measures to support sports are part of comprehensive programs to support the population’s health; emphasis is also placed on mass sports. Judging from the text of the Constitution, Ukraine chose the third option. However, the analysis of relevant legislation allows us to talk about forming the right to sport in the domestic legal system.