Українські націоналісти у спецвідділі «Вінета»: історико-біографічні розвідки та просопографічні спостереження

Abstract

У цій статті досліджується спільні елементи біографії деяких українських націоналістів, що співпрацювали у спецвідділі «Вінета», який був створений в 1941 році в структурі Міністерства пропаганди Райху для цілей тотальної пропаганди, орієнтованої на населення «східних окупованих територій», війська, тилове населення, військовополонених та остарбайтерів. Автором показано, що у штатному складі «Вінети» та і серед залучених фахівців були відомі члени ПУН, ОУН, учасники Української Революції 1917 – 1921 років, зокрема, відомі лінгвісти, філологи, літературознавці, перекладачі, журналісти, художники тощо. У статті містяться дані стосовно одинадцяти таких осіб. Досліджено елементи «вінетівського» етапу їхнього життєвого шляху. Встановлено невідомі факти їхніх біографій. В якості джерел залучено нещодавно розсекречені справи радянських репресивних органів, документи Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі. З’ясовано, що в жодній відкритій біографії досліджених персоналій нема згадок про співробітництво із «Вінетою». Встановлені нові або виправлені відносно відомі факти біографії деяких персоналій. Висловлено обґрунтовані сумніви щодо існуючої біографії Дмитра Нарбута: доведено, що Євген Вировий був членом ОУН; уточнено факти із берлінського періоду життя Йосипа Позичанюка тощо. Висловлено обґрунтоване припущення, що співробітництво з «Вінетою» слабо корелювалося із участю в українському визвольному русі, також не було колаборацією. Показано, що спільними біографічними рисою тієї частини співробітників, життєвий шлях яких був досліджений, є безпосередня причетність або дотичність до визвольних змагань, більша чи менша участь в політичній діяльності еміграції; репресії з боку радянської влади; інтелектуальна творча діяльність, заняття літературою, журналістикою, образотворчим мистецтвом тощо, в Європі чи в СРСР. Показано, що більша частина колишніх співробітників спецвідділу продовжила свою діяльність й після війни в галузі політики, економіки та культури. Автором запропоновано напрямки подальших досліджень в цій тематиці.

The article examines the common elements of the biography of some Ukrainian nationalists who collaborated in the Special Unit "Vineta," which was created in 1941 in the structure of the Ministry of Public Education and Propaganda of the Reich for the purposes of total propaganda aimed at the population of the "eastern occupied territories," troops, rear population, prisoners of war and Ostarbeiters. The author shows that both in the full-time staff of "Vineta" and among the freelance advisers and involved specialists, there were well-known members of the Wire of Ukrainian Nationalists, the Organization of Ukrainian Nationalists, participants in the Ukrainian Revolution of 1917-1921, among them famous linguists, philologists, literary scholars, translators, journalists, artists, etc. The article contains data on eleven such persons. The author traces the elements of the "Vineta" stage of the life path of employees of the Special department, advisers, and consultants; hitherto unknown facts of their biographies have been established. For this, several recently declassified cases of former Soviet repressive bodies and documents of the State Center of the Ukrainian People's Republic in Exile were used as sources. It was found that there is no mention of cooperation with "Vineta" in any of the open biographies of the investigated personalities. New or relatively well-known facts about the biography of some personalities have been established or corrected. Reasonable doubts regarding the existing biography of Dmytro Narbut have been expressed: it has been proven that Yevhen Vyrovy was a member of the OUN; the facts from the Berlin period of Yosyp Pozychanyuk's life have been clarified, etc. A well-founded assumption was made that cooperation with "Vineta" was weakly correlated with participation in the Ukrainian liberation movement and was also not collaboration. It is shown that the common biographical feature of that part of the employees, whose life path was studied at one time, is direct involvement or tangentiality in the liberation struggles, greater or lesser participation in the political activities of emigration, repressions by the Soviet authorities; intellectual, creative activity, literature, journalism, fine arts, etc., in Europe or the USSR. Most of the former employees of the Special Department continued their activities even after the war in the fields of politics, economy, and culture. The author proposed directions for further research on this topic.