Відгомін «Празької весни» 1968 року на Закарпатті: за матеріалами Державного архіву Закарпатської області

Abstract

У статті висвітлено питання реагування партійного та радянського керівництва, а також населення Закарпатської області на події в Чехословаччині у 1968 р. Дослідження ґрунтується на матеріалах Державного архіву Закарпатської області, які раніше не публікувалися. Відзначаємо, що до архіву не потрапили основні документи – матеріали ІІІ-го пленуму обкому компартії України, на якому розглядалось питання про події в Чехословаччині. Це сталося ще на рівні комплектування фонду у жовтні 1990 р. Загалом з опису 6 фонду П-1 вилучено 25 справ. Окремі матеріали збереглись у «радянському» фонді Р-195. Мова йде про довідки та інформації, які партійне і радянське керівництво надсилало до республіканського центру, а також листи голови обласного виконавчого комітету Закарпатської обласної ради В. Русина та начальника управління культури Закарпатського обласного виконавчого комітету В. Керечанина першому секретарю Закарпатського обкому КП України Ю. Ільницькому. Радянське керівництво бачило у подіях у Чехословаччині пряму загрозу для соціалістичної системи. Тому на пропагандистів покладалися завдання «правильно» донести політику партії для членів КПРС, а також широких прошарків населення. Для цього в області Української РСР надсилалися спеціальні інформаційні листи. Дослідники виділяють принаймні дві пропагандистські кампанії з трактування «Празької весни»: перша (літо 1968 р.) – спрямована на підтримку офіційної позиції СРСР щодо подій в Чехословаччині; друга – у серпні 1968 р. – з «всенародного» обговорення повідомлення ТАРС про «братерську допомогу» – введення військ Організації Варшавського Договору до Чехословаччини. Під особливим наглядом перебувала Закарпатська область – територія, яка в 1920-1930 рр. була складовою частиною Чехословаччини. Тут органи державної безпеки особливо пильно стежили за реакцією населення на події в ЧССР. Із зафіксованих 1182 випадків критичних висловлювань та оцінок ситуації з «антирадянських позицій» значна кількість припадала на Закарпаття. На керівництво області покладалось ряд завдань: через обмін делегацій по лінії партійних, радянських, комсомольських, профспілкових органів, громадських організацій, культурних і спортивних товариств, журналістів комунікувати з керівництвом Східнословацького краю, отримувати від них потрібну інформацію стосовно розвитку подій в ЧССР; інформувати про це вище республіканське керівництво; обмежувати доступ інформації, яка надходила з Чехословаччини через радіо, телебачення, пресу; пропагандистська обробка рядових членів КПРС і населення Закарпатської області.

The article highlights the question of the reaction of the party and Soviet leadership, as well as the population of the Transcarpathian region to the events in Czechoslovakia in 1968. The study is based on the materials of the State Archive of the Transcarpathian Region, which were not previously published. We note that the archive did not include the main documents - the materials of the 3rd plenum of the regional committee of the Communist Party of Ukraine, which considered the issue of events in Czechoslovakia. This happened at the level of acquisition of the fund in October 1990. In total, 25 cases P-1 have been withdrawn from the description of 6 funds. Some materials are preserved in the «Soviet» fund R-195. We are talking about the certificates and information that the party and Soviet leadership sent to the republican center, as well as letters from the chairman of the regional executive committee of the Transcarpathian regional council V. Rusin and the head of the culture department of the Transcarpathian regional executive committee V. Kerechanin to the first secretary of the Transcarpathian regional committee of the Communist Party of Ukraine Yu. Ilnitsky. The Soviet leadership saw the events in Czechoslovakia as a direct threat to the socialist system. Therefore, the propagandists were entrusted with the task of «correctly» conveying the party's policy for members of the CPSU, as well as broad segments of the population. For this, special information letters were sent in the region of the Ukrainian SSR. Researchers have identified at least two propaganda campaigns to interpret the «Prague Spring»: the first (summer 1968) – aimed at supporting the official position of the USSR on the events in Czechoslovakia; the second – in August 1968 – from the «popular» discussion of the TASS message about «fraternal assistance» – the introduction of troops of the Warsaw Pact Organization into Czechoslovakia. Under special supervision was the Transcarpathian region – the territory that in 1920-1930. was an integral part of Czechoslovakia. Here, state security agencies especially closely monitored the reaction of the population to events in Czechoslovakia. A significant number of the recorded 1,182 cases of critical statements and assessments of the situation from «anti-Soviet positions», were in Transcarpathia. The leadership of the region was entrusted with a number of tasks: through the exchange of delegations through party, Soviet, Komsomol, trade union bodies, public organizations, cultural and sports societies, journalists to communicate with the leadership of the East Slovak region, to receive the necessary information from them regarding the development of events in Czechoslovakia; inform the senior republican leadership; restrict access to information that came from Czechoslovakia through radio, television, the press; propaganda processing of ordinary members of the CPSU and the population of the Transcarpathian region.