The establishment of the Czechoslovak Socialist Party in 1948

Abstract

The Czechoslovak National Socialist Party, which changed its name several times over the years and whose legacy is currently claimed by the Czech National Social Party as a successor organization, is one of the oldest traditional Czech political parties. It was established in 1897 in the period of political differentiation of Czech society with the ambition of becoming an association of Czech workers, the organization of which until then had been the focus of the international Social Democratic Party. Eventually, it profiled itself as the party of the lower middle classes, with a nationalistically formulated programme of defending the ideas of democracy, social equality and justice that was aligned with the vision of creating a reformist Czech national socialism. By tradition, it was opposed to Marxism, communism and any kind of totalitarianism, and, after 1918, participated in the building of a democratic Czechoslovak Republic. It defended these policy postulates even after the end of the Second World War, when, in a heavily reduced, centre-left party-political system identified with the concept of the National Front, it profiled itself as the most consistent opponent of the Communist Party of Czechoslovakia (KSČ). While the Communist policy aimed at a complete takeover of power with the objective of the revolutionary transformation of Czech and Slovak society and the building of socialism and communism, the National Socialists unequivocally rejected this concept and aimed at a vision of a national, democratic and socially just state. The clash of these contradictory ideas about the future, which was not specific only to Czechoslovakia, but was related to the formation of the bipolar order of the world and Europe after the Second World War, and the fact that Czechoslovakia found itself in the Soviet sphere of influence, was reflected in the emergence and resolution of the government crisis of Gottwald’s cabinet in February 1948. The KSČ used this case for a coup d’état. It established the dictatorship of the proletariat in Czechoslovakia, liquidated the democratic political system and replaced it with a totalitarian one, and in line with Moscow’s intentions, it began a revolutionary transformation of society with the aim of building socialism. The February Communist coup also had a major impact on political parties, particularly the Czechoslovak National Socialist Party. The Communists, with the help of turncoats and careerists covered by Communist State Security, dismantled that party and began to actually build a new political party from its ruins under the name of the Czechoslovak Socialist Party. In terms of its policy statement, the party identified itself with the visions of the Communists, who made it a shadow organization collaborating with the regime until 1989. This study reflects the circumstances behind the formation of the Czechoslovak Socialist Party in 1948, with a focus on the formation of the party leadership and party elite. People who mostly cooperated with the Communists before February 1948, along with individuals secretly authorized by the KSČ and the security structures to work among the National Socialists for the purpose of intelligence and decomposition activities, established themselves as the leaders of the organization at central level.

Чехословацька націонал-соціалістична партія, яка протягом часу кілька разів змінювала свою назву і на спадщину якої нині претендує Чеська націонал-соціалістична партія як її правонаступниця, є однією з найстаріших і традиційних чеських політичних партій. Вона була заснована у 1897 р. в період політичної диференціації чеського суспільства з амбіціями стати спілкою чеських робітників, організацією яких до цього часу займалася інтернаціональна соціал-демократична партія. Згодом вона позиціонувала себе як партія нижчих верств середнього класу з націоналістично сформульованою програмою захисту ідей демократії, соціальної рівності та справедливості, що ототожнювалася з концепцією створення реформістського чеського націонал-соціалізму. Вона традиційно виступала проти марксизму, комунізму та будь-якого тоталітаризму що Чехословаччина опинилася в радянській зоні впливу, знайшло своє відображення у виникненні та розв’язанні урядової кризи кабінету Готвальда в лютому 1948 р. Комуністична партія Чехословаччини (КПЧ) використала цю справу для здійснення державного перевороту. Вона встановила в Чехословаччині т. зв. диктатуру пролетаріату, ліквідувала демократичну політичну систему та замінила її тоталітарною і відповідно до намірів Москви розпочала революційну трансформацію суспільства з метою побудови соціалізму. Лютневий переворот, здійснений комуністами, мав також серйозні наслідки для політичних партій, передусім для Чехословацької націонал-соціалістичної партії. Комуністи за допомогою перебіжчиків і кар’єристів під прикриттям комуністичної служби безпеки ліквідували її та почали будувати на її руїнах нову політичну партію під назвою Чехословацька соціалістична партія. Партія програмно ототожнювала себе з поглядами комуністів, які перетворили її на тіньову організацію, що співпрацювала з режимом до 1989 р. В дослідженні розглядаються обставини заснування Чехословацької соціалістичної партії у 1948 р., і в центрі його уваги – проблематика формування керівництва партії та партійних еліт. На чолі організації, на рівні центрального апарату, опинилися люди, які здебільшого співпрацювали з комуністами ще до лютого 1948 р., або особи, яких КПЧ та органи безпеки таємно уповноважили працювати серед націонал-соціалістів з метою розвідувальної та підривної діяльності., а після 1918 р. брала участь у розбудові демократичної Чехословацької Республіки. Ці програмні постулати вона відстоювала і після закінчення Другої світової війни, зарекомендувавши себе як найпослідовніший опонент Комуністичної партії Чехословаччини у значно редукованій лівоцентристській партійно-політичній системі, що ототожнювалася з поняттям Національного фронту. Якщо політика комуністів була спрямована на повне захоплення влади з метою революційної трансформації чеського і словацького суспільства та побудови соціалізму і комунізму, то націонал-соціалісти однозначно відкидали цю концепцію та обстоювали бачення національної, демократичної і соціально справедливої держави. Зіткнення цих суперечливих уявлень про майбутнє, яке було не чехословацькою особливістю, а пов’язувалося з формуванням біполярного устрою світу та Європи після Другої світової війни і з тим.