Правове регулювання протидії дискримінації в рекламі про вакансії: національний та зарубіжний досвід

Abstract

Незважаючи на те, що в національному законодавстві існує пряма, загальна заборона на використання у рекламі тверджень та/або зображень, які є дискримінаційними, так і безпосередньо висування вимог дискримінаційного характеру за ознаками раси, кольору шкіри, статті, віку, стану здоров’я, сексуальної орієнтації тощо у рекламі про наявні вакансії, останні (дискримінаційні оголошення про роботу) і надалі продовжують залишатися «невід’ємним атрибутом» процесу працевлаштування. Варто зазначити, що дискримінація працівників/кандидатів в оголошеннях про роботу поширена не лише в Україні. Кожна країна в тій чи іншій мірі зустрічається із таким видом дискримінації, як наслідок на законодавчому рівні встановлюються вимоги щодо оголошень про роботу, а саме: до їхнього змісту, місця публікації; детально прописуються випадки, коли переваги за тими чи іншими ознаками все ж таки допускаються; відповідальність роботодавців за порушення законодавства. У статті здійснено стислий ретроспективний аналіз національних законодавчих вимог щодо заборони дискримінації у рекламі послуг із працевлаштування; проаналізовано положення нормативних актів, які встановлюють порядок притягнення до відповідальності рекламодавців за порушення антидискримінаційних норм. Зроблено висновок, що загалом внесені зміни у чинне законодавство у сфері відповідальності рекламодавців заслуговують на позитивну оцінку, проте відкритим залишається питання про ефективність штрафів у реальній боротьбі із дискримінацією на практиці. Здійснено дослідження існуючих законодавчих вимог щодо оголошень про роботу та відповідальності за їх порушення у таких країнах як США, Австралія, Франція, Німеччина, Великобританія. Порівняльно-правовий аналіз національного та зарубіжного законодавства дав можливість підсумувати, що: 1) перелік ознак за якими дискримінація в оголошеннях про роботу забороняється, майже аналогічний; 2) зарубіжне законодавство, як правило, досить детально визначає можливість відступу від антидискримінаційних вимог, на противагу національному; 3) у зарубіжній практиці також існують вимоги і щодо місця публікації, розміщення оголошень, недотримання яких може свідчити про приховану або непряму дискримінацію, в Україні ж станом на сьогодні такі відсутні; 4) відповідальність, як і в Україні, у більшості випадків настає у вигляді накладення штрафів, хоча можливі і попередження.

Despite the fact that in national legislation there is a direct, general ban on the use in advertising of statements and/or images that are discriminatory, as well as directly making claims of a discriminatory nature on the basis of race, skin color, gender, age, state of health, sexual orientation, etc. in advertisements about available vacancies, the latter (discriminatory job advertisements) will continue to be an «integral attribute» of the employment process. It is worth noting that discrimination against employees/candidates in job advertisements is widespread not only in Ukraine. Every country to a certain degree or another faces this type of discrimination, and as a result, the requirements are set at the legislative level for job advertisements, namely: their content, place of publication; cases are prescribed in detail, when advantages are still allowed for one or another reason; liability of employers for violations of legislation.The article provides a concise retrospective analysis of national legislative requirements regarding the prohibition of discrimination in the advertising of employment services; the provisions of the regulatory acts establishing the procedure for prosecuting advertisers for violations of anti-discrimination norms were analyzed. It was concluded that, in general, the changes made to the current legislation in the field of advertisers’ responsibility deserve a positive assessment, but the question of the effectiveness of fines in the real fight against discrimination in practice remains open.A study of the existing legal requirements for job advertisements and liability for their violation in such countries as the USA, Australia, France, Germany, Great Britain was carried out. The comparative legal analysis of national and foreign legislation made it possible to conclude that: 1) the list of signs for which discrimination in job advertisements is prohibited is almost similar; 2) foreign legislation, generally, defines in sufficient detail the possibility of deviating from anti-discrimination requirements, in contrast to national legislation; 3) in foreign practice, there are also requirements regarding the place of publication, placement of advertisements, failure to comply with which may indicate hidden or indirect discrimination, but in Ukraine, as of today, there are no such requirements; 4) responsibility, as in Ukraine, in most cases comes in the form of fines, although warnings are also possible.