Novelty in the development of lexical units, general use and obsolescence process

Abstract

The article clarifies the issues as obsolescence in Azerbaijani linguistics, different approaches to this process, and the place of generalized ideas in the scientific cycle. Also, the views of archeisms in the world linguistics, the emergence of obsolete words and their position in the language were brought to the attention, and the requirements of world experience in understanding and studying the problem were compared with the existing approach to Azerbaijani linguistics, the relevance and different approaches of archaisms in Azerbaijani linguistics have been involved in comparative research. At the same time, the relationship between novelty and obsolescence has been explored in lexical and historical aspects. The generation of new words, along with the fact, the impact of this process on the disorientation factor has also been applied to the issue in modern precision principles. This process, which took place in the early years of independence, has entered a new phase with the rapid development of our country and its accession to the socio-political processes in the world. Globalization and the introduction of new technologies have also contributed to the enrichment of the lexical fund of our language and the introduction of new words into our language. Thus, the lexical obsolescence in the Azerbaijan language is related to two major events that contradict each other and promote the dynamics of language development. One of them is a continuous lexical update in the language, and the other is a case of lexical obsolescence for a variety of reasons. In fact, these conflicting processes, which are organically related to each other, determine the lexical dialectics of the language and the basic regularities of vocabulary development. The language evolves continuously throughout development history, and the most dynamic and rapidly changing part of this development is also related to lexical levels.

У статті роз’яснюються такі питання, як застарілість в азербайджанській лінгвістиці, різні підходи до цього процесу та місце узагальнених ідей у науковому циклі. Також до уваги були взяти погляди на архаїзми у світовій лінгвістиці, поява застарілих слів та їх положення в мові, а вимоги світового досвіду розуміння та вивчення проблеми порівнювались з існуючим підходом до азербайджанської лінгвістики, актуальність та різні підходи до архаїзмів в азербайджанській лінгвістиці були залучені до порівняльних досліджень. Водночас взаємозв’язок між новизною та застарілістю досліджено в лексичному та історичному аспектах. Генерація нових слів, вплив цього процесу на фактор дезорієнтації також застосовується до цього питання в сучасних принципах точності. Цей процес, що відбувся в перші роки незалежності, вступив у нову фазу зі швидким розвитком нашої країни та її приєднанням до суспільно-політичних процесів у світі. Глобалізація та впровадження нових технологій також сприяли збагаченню лексичного фонду нашої мови та впровадженню нових слів у нашу мову. Таким чином, лексичне застарівання в азербайджанській мові пов’язане із двома основними подіями, які суперечать одна одній і сприяють динаміці мовного розвитку. Одна з них – це безперервне лексичне оновлення мови, а інша – випадок лексичного застарівання з різних причин. Насправді ці конфліктні процеси, органічно пов’язані між собою, визначають лексичну діалектику мови та основні закономірності розвитку словникового запасу. Мова постійно розвивається протягом усієї історії, і найбільш динамічна і швидкомінлива частина цього розвитку також пов’язана з лексичними рівнями.