Художня репрезентація етнокультурних кодів у романі Мирослава Дочинця «Горянин. Води Господніх русел»

Abstract

У статті проаналізовано особливості художньої інтерпретації етнокультурних кодів у романі Мирослава Дочинця «Горянин. Води Господніх русел». Актуальність дослідження зумовлена інтересом до сучасної української літератури, зокрема до нового осмислення загальнонаціональних явищ і проблем, зразком чого є проза М. Дочинця, увагою українців до витоків своєї історії, культури, традицій, пошуку ідентичності й етнічної ментальності. Зазначаємо, що роман представляє собою широку етнічну картину Західної України. Автор у романі художньо репрезентує глибоко символічні етноментальні константи українців, їхню духовність, душу, синкретичне поєднання минулого й теперішнього, розкриває проблеми роду, народу, історичної пам’яті. У результаті дослідження сюжетних і позасюжетних елементів твору ми дійшли висновку, що на перший план виходить не розвиток подій, а психологія горянина, який є типовим представником жителя західного регіону України. Нами визначено домінантні етнокультурні коди: Ріка, Бог, дерево, ліс, господарство, хліб, дім, трембіта, сонце, зброя, що відіграють велике значення у відтворенні духовності горян. Окремо варто виділити присутність релігійного мотиву. «Горянин» має велику етнографічну цінність, оскільки містить не лише детальний опис національного одягу горян, історію їх появи на цих землях, але й фольклористичні вставки, оповіді про традиції свят, зокрема Різдва, обряди (випікання хліба), корисні рецепти страв, зразки народних пісень. На основі аналізу нами були виділені основні етноментальні маркери: домовитість, хазяйновитість, волелюбність, оптимістичність, міцність духу, терплячість, стійкий характер, рішучість, відданість землі, естетизм тощо. Зазначаємо, що така картина духовності горян зумовлена, перш за все, особливостями їх проживання в гірській місцевості, умовами побутування. Зазначимо, що роман є найкращим зразком філософської прози М. Дочинця, що поєднує національну традицію та постмодерні віяння.

The authors analyze artistic representation of ethnocultural codes in the novel by Myroslav Dochynets “Highlander. Waters of our Lord’s Riverbeds”. The relevancy of the research stems from the interest to contemporary Ukrainian literature, namely in order to re-think general national phenomena and problems, which are reflected in the prose by M. Dochynets, as well as the attention of Ukrainians to their history, culture, traditions, search for identity and ethnic mentality. The researchers noted that the novel represents ethnic picture of Western Ukraine. The author of the novel artistically represents deeply symbolic ethno-mental constants of Ukrainians, their spirituality, soul, syncretic union of past and present; reveals the problems of the kinfolks, the people, the historical memory. The researchers have determined dominant ethno-cultural codes: River, God, tree, forest, husbandry, bread, home, trembita, sun, arms, which play an important role in representing spirituality of the highlanders. The ever-present religious motif should be underlined. “Highlander” has a great ethnographic significance, since it does not only contain the detailed description of national costumes of the highlanders, history of their origins and settlement in these territories, but also folklore intercalations, accounts of traditional festivals namely Christmas, rituals (baking bread), useful recipes, samples of folk songs. Based on the analysis, we have outlined ethnomental markers: home-centered mentality, domesticity, thriftiness, zest for freedom, optimism, strength of spirit, patience, firm character, decisiveness, commitment to their land, estheticism etc. It is important to note, that this picture of the highlanders’ spirituality was determined by their living in mountain region, conditions of living etc. We should note that the novel is the best example of philosophical prose by M. Dochynets, which combines national tradition and post-modern influence.