Оніричний простір роману С. Процюка «Тотем»

Abstract

Оніричний простір роману С. Процюка представлений широким діапазоном сновидіннєвих елементів – власне снів, марень, галюцинацій, сновидних візій. У творі українського письменника сни використано як стильовий і композиційний прийом текстотворення, психологізації простору роману, надання образам і персонажам виразності, мотивованості, ясності дій і вчинків, а також сни виступають латентними виразниками непроартикульованих бажань, потягів та інстинктів. Оніричні елементи в романі С. Процюка «Тотем» підпорядковані базовим світонастановчим категоріям, світоуявленням героїв, демонструючи їхні засадові елементи картини світу. Оніропростір Віктора характеризується химерними, здебільшого патологічними снами, виражаючи його песимістичні думки, затяжну депресію, перманентну тривогу, численні страхи й травматизовану свідомість. Сни головного персонажа роману С. Процюка відзначаються подвійною психологічною природою: вони виявляють несвідомі потяги Віктора до психологічного мазохізму й розправи, водночас виражаючи його розгубленість і неготовність до вирішення вагомих життєвих проблем. Його сни зумовлені невротичністю вдачі, аморальністю, асоціальністю, апатичністю, деморалізованістю, виступаючи виразниками страхів, тривоги, безвільності, дитячої травми і генетично успадкованого впливу тотему як ключового патомеханізму свідомості Віктора та його батька. Особлива сновидна ситуація характерна і для матері Віктора, чий психостан детермінується спустошенням, відчаєм і образами на Віктора та його батька. Свідомість подавленої, депресивної, тривожної і невдоволеної жінки проєктувала особливу сновидну картину, в якій вона карала та захищала своїх кривдників і себе за невдачі і спокуси життя. Сон Владислави – коханої Віктора – приниженої, травмованої і стривоженої стосунками з коханцем-мазохістом, формує дискурс стражденності і гріхопадіння, прагнення до пошуку захищеності, визволення й очищення. Її сон є своєрідною пересторогою патологічним стосункам із Віктором, який деструктурує героїню своїм тиском і мазохізмом, наближаючи її до психічного небуття й занепащення.

The oniric space of S. Protsyuk’s novel is represented by a wide range of dream elements – dreams, hallucinations, dreamy visions. In the work of the Ukrainian writer, dreams were used as a stylistic and compositional technique of textualization to psychologize the space of the novel, giving expressions, motivations, clarity of actions and acting as latent expressors of unarticulated desires, trains and instincts. Oniric elements in S. Protsyuk’s novel “Totem” are subordinated to the basic world-setting categories, the worldviews of the heroes, demonstrating their basic elements of the world picture. Victor’s oniric space is characterized by bizarre, mostly pathological dreams, expressing his pessimistic thoughts, prolonged depression, permanent anxiety, numerous fears and traumatized consciousness. Dreams of the main character of S. Protsyuk’s novel are characterized by a dual psychological nature: they reveal Victor’s unconscious lusts for psychological masochism and punishment, while expressing his confusion and unwillingness to solve important life problems. His dreams are caused by neuroticism, immorality, asociality, apathy, demoralization, expressing fears, anxiety, disenfranchisement, childhood trauma and the genetically inherited influence of the totem as a key pathomechanism of Victor and his father. A special dreamy situation is also characteristic of Victor’s mother, whose psychology determines the devastation, despair and insults on Victor and his father. The consciousness of a depressed, anxious and dissatisfied woman projected a particular dreamlike picture in which she chastised and protected her abusers and herself for the failures and temptations of life. The dream of Vladislava – beloved Victor – of humiliated, traumatized and disturbed relations with the lover-masochist forms a discourse of suffering and sin, seeking to seek protection, deliverance and purification. Her dream is a kind of precautionary pathological relationship with Victor, which destroys the heroine by her pressure and masochism, bringing her closer to mental non-being and anxiety.