Угруповання жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae) букових та ялицевих лісів Карпатського національного природного парку

Abstract

Угруповання турунів Карпатського природного на­ціонального парку (КНПП) вивчалися протягом польових сезонів 2000 - 2003 років. Збір матеріалу проводився пас­тками Барбера на восьми пробних площах, розташованих на висотах - 600-900 метрів над рівнем моря. Проаналі­зовано 7790 пастка-діб. Відловлено 2519 особин імаго турунів. Загалом в букових та ялицевих лісах КНПП зареєс­тровано 24 види турунів (Carabidae), які відносяться до 11 родів. У букових лісах зареєстровано 19, у хвойних - 22 види турунів. У досліджуваних лісах, наступні 8 видів жуків-турунів траплялись із високою частотністю (понад 60%): Carabus auronitens escheri Pallrd., С. coriaceus L., С. violaceus L., С. zawadzkii Кrtz., Cychrus caraboides (L.), Pterostichus foveolatus (Duft.), Аbах parallelopipedus (Pill. Et Mitt.), Molops piceus (Panz.). Структура домінування угруповань жуків-турунів у букових лісах незначною мірою відрізнялась від такої структури у ялицевих лісах. У хвойних лісах домінінтну групу складали Аbах parallelopipedus (Pill. Et Mitt.), Carabus zaiwadzkii Krtz., С. violaceus L., С. aш·onitens escheri Pall,·d., Pterostichus niger (Schall.), а у букових лісах - оf Аbах parallelopipedus (Pill. Et Mitt.), Cambus violaceus L., С. auronitens escheri Pallrd., С. zawadzkii Krtz., С. coriaceus L., Molops piceus (Panz.), Pteros­tichus foveolatus (Duft.). Загальна відловлюваність була вищою в хвойних лісах (О, 4590 особин на пастка-добу), порі­вняно до букових лісів (0,2894 особин на пастко-доб;). У хвойних лісах найбільшу відловлюваність зафіксовано стосовно Carabus linnei Panz., С. zawadzkii Krtz., Pterostichus niger (Schal/.), Аbах parallelopipedus (РіlІ. Et Mitt.), А. parallelus (Duft.), Trichotichnus laevicollis (Duft.), а в букових лісах - стосовно Carabus coriaceus L., С. glabratus (Payk.), Pterostichuts pilosus (Host). Аbах scliueppeli rendschmidtii (Germ.), Licinus hojfmannseggi (Panz.). Як найнижчу відловлюваність, так і найменше значення коефіцієнту видового багатства зафіксовано у чистих букових дерево­станах, що складались із 70-річних і 21О-річних дерев на схилах із північним и північно-східним розташуванням. Де­які види частіше траплялись у старих деревостанах (Carabus сoriaceus L., С. violaceus L .. Cychrus caraboides (L.), Licinus hojfmannseggii (Panz.)), iнii ж - у нових (Carabus glabratus Payk., С. lіnnеі Panz., С. zawadzkii Krtz., Pteros­tichus foveolatus (Duft.), Аbах schueppeli rendschmidi (Germ.)). Угруповання турунів досліджуваних букових лісів від­несли до трьох типів: І) нижньогірських букових лісів, 2) середньогірських букових лісів, 3) приполонинних букових лісів.

In the Carpathian National Nature Park (CNNP). the communities оf carabid beetles had bееn studied іn the years 2000 to 2003. The material was collected with the help оf soil Barber's traps іn 8 sample plots representing а beechforests belt at 600-900 m above the sea level. During the study, some 7790 trapping days were analyzed, and 2519 specimens of imago carabid beetles were collected. Оn the whole, іn the CNNP beech andfir forests 24 species оf Carabidae belonging to 11 genera, were identified. ln the beechfo,forests, 19 species, and infir forests - 22 species оf carabids were registered. The Carabus, Pterostichus and Аbах genera were represented bу the greatest num­ber оf species (8, 5 and 3 species, respectively). ln the forests under review, the following 8 species оf carabids occured with high constancy (above 60%): Carabus auronitens escheri Pallrd., С. coriaceus L .. С. violaceus L., С. zawadzkii Krtz., Cychrus caraboides (L.). Pterostichus joveolatus (Duji.), Аbах parallelopipedus (Pill. Et Mitt.), Molops piceus (Panz.). The dominance structure оf carabid communities іn the beech forests differed insignificantly from that іn the .fir forests. In the coniferous forests, the dominant group consisted оf Аbах parallelopipedus (Pill. Et Mitt.), Carabus zawadzkii Krtz., С. violaceus L .. С. auronitens escheri Pallrd., Pterostichus niger (Schall.), while іn the beech forests - оf Аbах parallelopipe­dus (РіІІ. Et Mitt.), Carabus violaceus L., С. auronitens escheri Pal/rd., С. zawadzkii Krtz., С. coriaceus L., .Molops piceus (Panz.), Pterostichus foveolatus (Duft.). The general catchability was higher іn the comferous forests (0.4590 specimens per trapping day), and lower іn the beech forests (0.2894 specimens per trapping day). ln the coniferous forests, the higliest catchability was recordedfor Carabus linnei Panz., С. zawadzkii Krtz., Pterostichus niger (Schall.), Аbах parallelopipedus (РіІІ. Et Mitt.), А. parallelus (Duft.), Trichotichnus laevicollis (Duft), and іn the beech forests -for Carabus coriaceus L.,С. glabratus (Payk). Pterostichus , ріІosus (Host), Аbax suhppeli rendschmiditii (Germ). Licinus, hoffmannseggi (Раnz). Both the lowest catchability and the smallest value of the species richness index were found іn pure bеесh stands of 70-year and 210-year-old trees оn the slopes ,with northern and north-eastern exposition. The individual mеаn biomass іn the carabid communities tended to increase with the growth of the stand age, and its least values were recorded іn the youngest forests reviewed. Some species were drawn toward old forest stands (Carabus coriaceus L., С. violaceus L., Cychrus caraboides (L.), Licinus hojfmannseggii (Panz.)), and others - toward young stands (Carabus glabratus Payk., С. linnei Panz., С. zawadzkii K,·tz., Pterostichus foveolatus (Duft.), Аbах schueppeli rendschmidi (Germ.)). Thus, the cambid beetle communities have bееn attributed to three types, viz. (1) communities of the foothill beech forests, (2) those of the middle­altitude beech forests, and (З) those of pre-Alpine-meadow beech forests