Cпособи категоризації етноніма поляк в «інтерпретаціях» студентів Сілезького університету

Abstract

У пропонованій статті висвітлено способи категоризації етноніма поляк у мовній свідомості студентів Сілезького університету. Дослідження проведено шляхом анонімного анкетування серед польських студентів. Матеріал пропонованого дослідження обмежується до відповідей на одне запитання анкети: Kto to jest Polak? Інтерпретуючи назву поляк, польські студенти творили «наївні» когнітивні дефініції цього слова із притаманними способами категоризації та оцінною характеристикою. Анкетні «інтерпретації» етноніма поляк у цьому дослідженні називаємо «наївними» когнітивними дефініціями, адже вони відображають поточне студентське сприйняття навколишнього світу, способи його концептуалізації та впорядкування знань про аналізований об’єкт. Проаналізовано, що зафіксовані у словниках польської мови дефініції етноніма поляк відображають лише деякі способи категоризації цієї назви: етнічний, географічний, політичний та національний. Натомість на матеріалі анкетування виявлено, що студентські «наївні» когнітивні дефініції етноніма поляк, на відміну від словникових, репрезентують такі категоризації: географічну, політичну, самоідентифікації, мовну, етнічну, етичну, національну та категорію оцінки. З’ясовано, що у разі дефініювання етноніма поляк для студентів Сілезького університету важливими є критерій місця народження і проживання, критерій польського походження, критерій наявності польського громадянства, критерій наявності польської національності, критерій знання польської мови і володіння нею, критерій самоідентифікації і почуття приналежності до польського народу, критерій декларації активної позиції у житті Польщі. Студентські «інтерпретації» аналізованої назви поляк також демонструють суб’єктивну оцінку. Простежено, що в аналізованих студентських «наївних» когнітивних дефініціях етноніма поляк географічна, політична, самоідентифікації та етнічна категоризації домінують над мовною, етичною та оцінною характеристикою. Найменше з-поміж інших у студентських «наївних» когнітивних дефініціях відображена національна категоризація.

The proposed article describes the ways to categorization the Pole ethnonym in the language consciousness of the students in the University of Silesia in Katowice. The research was conducted by anonymous questionnaire among Polish students. The material of the proposed study is limited to the answers to one question – Who is the Pole? Interpreting the name the Pole, the Polish students created “naive” cognitive definitions of the word, with the methods of categorization and evaluation characteristic. Questionnaire “interpretations” of the Pole ethnonym in this study is called “naive” cognitive definitions, because they reflect the current student perception of the world, ways of conceptualization of it, organizing knowledge about the object, which is analyzed. It is analyzed that the Polish definitions of the Pole ethnonym recorded in Polish dictionaries reflect only some ways of categorization of this name: ethnic, geographical, political and national. Instead, the survey material shows that students “naive” cognitive definitions of the Pole ethnonym, in contrast to dictionaries, represent the following categorizations: geographical, political, self-identification, linguistic, ethnic, ethical, national and assessment category. It has been found out that the criteria of place of birth and residence, the criterion of Polish origin, the criterion of having Polish citizenship, the criterion of having Polish nationality, the criterion of knowledge of Polish language and proficiency, the criterion of self-identification and sense of belonging, the criterion for declaring an active position in the life of Poland are important for the definition of the Pole ethnonym for the students in the University of Silesia in Katowice. Student’s “interpretations” of the analyzed name the Pole also demonstrate a subjective evaluation. It has been observed that in the analyzed “naive” cognitive definitions of the Pole ethnonym geographic, political, self-identification and ethnic categorization dominate linguistic, ethical and evaluative characteristics. The national categorization is reflected in the students “naive” cognitive definitions least of all.