Результати акустичного аналізу просодії англомовних відеопрезентацій

Abstract

У статті розглядається методика проведення і результати акустичного аналізу частотних, динамічних і темпоральних характеристик англомовних відеопрезентацій компанії Apple шляхом застосування сучасних цифрових технологій, зокрема новітніх комп’ютерних програм Speech Analyzer, WASP та Praat. На основі наявного в лінгвістиці теоретичного та емпіричного знання про полідокодові (креолізовані, візуально залежні) тексти відеовербальний текст розглядається як лінгвовізуальний феномен у сучасній мовознавчій науці. Відеопрезентацію як різновид відеовербального тексту визначено як текст, що має характеристики зв’язного тексту на основі взаємодії візуального та мовного аспектів. Відповідно до завдань експериментально-фонетичного дослідження за допомогою згаданого вище програмного забезпечення визначалися такі просодичні параметри: кількість інтонаційних груп, діапазон тональної зміни та швидкість зміни напряму частоти основного тону (далі – ЧОТ), загальна та абсолютна тривалість, коефіцієнт паузації, тривалість пауз. У результаті здійсненого акустичного аналізу встановлено, що у досліджуваних відеопрезентаціях використовуються такі параметри інваріантної просодичної моделі: діапазон тональної зміни зменшується на тлі зростання швидкості зміни напряму ЧОТ із відповідним коригуванням коефіцієнту паузації; при цьому спостерігається кореляція частотного діапазону та швидкості напряму зміни ЧОТ залежно від прагматичної мети висловлювання. Отримані результати акустичного аналізу експериментального матеріалу свідчать, що просодичні засоби у поєднанні з низкою лексико-граматичних засобів відіграють ключову роль у реалізації смислу відеовербальних текстів і прагматичного впливу на адресата в досліджуваних відеопрезентаціях. Лінгвістична інтерпретація результатів експериментально-фонетичного дослідження підтвердила, що дані акустичного аналізу щільно корелюють із даними аудитивного аналізу, здійсненого аудиторами-фонетистами, та надають можливість використання результатів дослідження в лінгвістичній теорії і практиці.

The paper discusses research methods and results of the acoustic analysis of tonal, dynamic and temporal characteristics of Apple company videopresentations with the help of digital technologies, namely, computer programmes Speech Analyzer, WASP and Praat. Within the framework of the existing in linguistics theoretical and empiric knowledge about polycode (creolized, visually dependent) texts they are regarded as linguovisual phenomenon in modern linguistic research. The contribution determines videopresentation as a type of a videoverbal text with a definition of its distinctive features, based on interaction of visual and linguistic aspects, description of the role of language means with a particular reference to prosodic means. According to the tasks of the experimental phonetic research the following prosodic parametres were studied: the number of intonation groups, tonal change range and speed of the change of frequency direction, general and absolute duration, pausation rate, duration of pauses. The acoustic analysis of the given fragments resulted in distinguishing the following prosodic parameters of the invariant pattern of videopresentations under study: tonal change range diminishes while speed of the change of frequency direction increases alongside with the corresponding change of pausation rate; herewith correlation of tonal range and speed of the change of frequency direction depending on the utterance pragmatic aim is observed. The results of the acoustic analysis of the experimental material prove that prosodic means in combination with lexical, grammatical and semantic means contribute to better comprehension of information and pragmatic influence on the audience in English videopresentations. Linguistic interpretation of the results of experimental phonetic research proves that the data obtained during the acoustic analysis with the help of digital tools of speech analysis correlate closely with the results of the auditory analysis, made by phoneticians, and make it possible to use the results of the investigation in linguistic theory and practice.