Лінгвальні особливості англомовного дискурсу цифрового мистецтва

Abstract

Стаття присвячена дослідженню англомовного дискурсу цифрового мистецтва, що є новим лінгвальним феноменом і окреслює участь митця у створенні об’єкта мистецтва і сам об’єкт. Соціально-культурні функції цифрового мистецтва інтегруються із технічними засобами і створюють відповідні онтологічні трансформації. Цифрове мистецтво – це сфера, яка відрізняється неймовірним різноманіттям і непостійністю. Стрімкий розвиток нових технологій та їх використання у мистецькому процесі призвели до своєрідної міграції сучасних художників на «нові території мистецтва» для пошуку інших шляхів художнього вираження. Тісний зв’язок між митцем і новими технологіями породив різноманітні мистецькі форми, які цілковито відрізняються від традиційної академічної структури стилів і жанрів, що складалися протягом століть. Знову і знову на світ з’являються нові художні практики і концепції, що потребують опису і осмислення, а це призводить до експансії мистецтвознавчої діяльності і появи великого мовного матеріалу, розширення дискурсу цифрового мистецтва. Оскільки сучасна світова система цифрового мистецтва визнається глобалізованою, а статус глобальної мови отримує англійська, внаслідок цього англомовні тексти є дуже репрезентативними для дискурсу цифрового мистецтва. Текст цифрового мистецтва є вербально декодованим візуальним естетичним повідомленням. Під вербальною інтерпретацією твору цифрового мистецтва розуміється результат процесу рецепції, зафіксований у лінгвістично обробленому, закінченому тексті. Комп’ютерні технології і художні твори в цифровій формі так чи інакше словесно представляються в сучасних англомовних текстах дискурсу цифрового мистецтва. У зв’язку з тим, що англомовний дискурс цифрового мистецтва є малодослідженим, були запропоновані його визначення на основі вже існуючих дискурсивних практик. Також у досліджені було виділено основні компоненти дискурсу цифрового мистецтва. Увага була зосереджена на аналізі дискурсу цифрового мистецтва з боку формальних, функціональних і змістових критеріїв. Матеріалами дослідження змістового критерію слугують періодичні онлайн видання, корпуси текстів, соціальні мережі, відео-блоги, у яких йдеться про цифрове мистецтво.

The article focuses on exploring the English-language digital art discourse, which is a new lingual phenomenon that defines, to some extent, the artist’s involvement in the creation of the art object and the object itself. Socio-cultural functions of the digital art are integrated with technical means and create corresponding ontological transformations. The digital art today is a field characterized by incredible diversity and inconstancy. The fast-moving development of new technologies and their use in the artistic process led to a peculiar migration of contemporary artists into “new art territories” to find other ways of artistic expression. The close connection between the artist and new technologies has given rise to a variety of new artistic forms that are completely different from the traditional academic structure of styles and genres that have evolved over the centuries. Again and again, new artistic practices and concepts are emerging, as a result they need description and reflection, leading to the expansion of art history and, as a consequence, the origin of great linguistic material and the expansion of the digital art discourse. In addition, as the current world digital art system is recognized as globalized, and the English language has the global language status, accordingly the English texts appear highly representative for the digital art discourse as a whole. The digital art text is a verbally decoded visual aesthetic message. The verbal interpretation of a digital art work is the result of a reception process recorded in a linguistically processed completed text. Computer technologies and digital art works are presented verbally in one or another way in contemporary English texts of the digital art discourse. Due to the fact that the English-language digital art discourse is poorly researched today, in this article its definitions have been proposed on the basis of already existing discursive practices. Additionally, the main components of the digital art discourse were highlighted in the research. The attention was focused on the analysis of the English-language digital art discourse by formal, functional and semantic criteria. The study materials of the semantic criterion are periodicals, text corpus, social networks, and video blogs that cover the digital art.