Художній дискурс в епоху дигіталізації: німецькомовні літературні сайти

Abstract

Стаття присвячена аналізу мультимедійного комунікативного середовища, німецькомовних літературних сайтів та порталів, що уможливлюють реалізацію мережевих творів. Інтернет-середовище є одним із чинників генерування віртуального дискурсу та розвитку літературного процесу. Літературні сайти та портали розглядаються як невід’ємна частина творчого процесу генерації художніх текстів в реальності інформаційного суспільства. Особлива увага приділена уточненню змісту понять «дигітальна» та «мережева література», виявленню особливостей мережевих творів, спричинені комунікативним середовищем. В інтернет-мережі представлена дигіталізована, дигітальна та мережева література. Перенесення на цифровій носій паперової версії творів надає можливість широкого доступу до дигіталізованої літератури на вебсайтах. Особливості дигітальних художніх текстів (мультилінійність, мультимодальність, інтерактивність, визначеність програмним кодом, гібридність, асистемність, мінливість текстових меж) зумовлені мультимедійними технологіями, що слугують формоутворюючим, естетичним принципом, і генерують нові форми художнього вираження в інтернет-просторі. Для виокремлення мережевої літератури за основу береться критерій комунікації між автором (авторами) та читачами через електронні засоби, в процесі якої відбувається створення або рецепція тексту. Серед особливостей мережевих творів виокремлюються: колективність, анонімність автора; поліфункціональність читача; необмеженість версій тексту; відсутність цензурування; гіпертекстуальність; мультимедійність. Реалізацію особливостей мережевих творів забезпечують структурно-змістові характеристики сучасних німецькомовних літературних сайтів і наявний інструментарій. Існування художнього дискурсу на літературному сайті зумовлює технічний протокол, що забезпечує комунікацію в текстовому та мультимедійному форматі, та внутрішня політика сайту. Взаємодія користувачів (авторів та читачів) в інтерактивному віртуальному середовищі впливає на генерацію, існування та сприйняття мережевих творів.

The article is devoted to the analysis of multimedia communication environment, German language literary websites and portals that allow the realization of networked writing. Literary websites and portals are seen as an integral part of the creative process of generating literary texts in the information society reality. Particular attention is paid to clarifying the content of the concepts of “digital” and “networked literature”, to identifying the features of networked texts caused by the communicative environment. Digitalized, digital and networked texts are presented on the Internet. Digitization of paper variant provides wide access to digitalized literature on websites. Peculiarities of digital literary texts (multilinearity, multimodality, interactivity, controllability with the computer code, hybridity, asymmetry, variability of text boundaries) are caused by multimedia technologies that serve as a formative, aesthetic principle, and generate new forms of artistic expression in the Internet space. The communication criterion is taken as the basis for distinguishing networked literature between the author (authors) and the readers through electronic means, in the process of which the creation or reception of a text takes place. Structural and content characteristics of modern German language literary websites and portals, available range of tools provide the implementation of peculiarities of networked texts: collectivity, anonymity of the author; multifunctionality of the reader; versions of the text unlimitedness; lack of censorship; hypertextuality; multimediality. Literary websites have features of information and social networking websites. Internal website policy defines elitism / openness criteria for access to authors and readers; existence of pre-moderation, editorial board; restrictions on the number of publications; commercial interest (promotion of authors, paid literary seminars); measures to encourage authors (competitions, literary meetings with readers, providing reviews); volume of information component (current news on literary life, interviews with writers, critics, publishers); existence of joint projects (for authors, readers with authors); genre specialization or a wide range of genres; limitedness of language or multilingualism in given texts.