Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60281
Title: Позиційні характеристики підрядних умовних речень у середньоверхньонімецькій мові
Other Titles: Positional characteristics of subordinate conditional clauses in the Middle High German language
Authors: Оксанич, М. П.
Keywords: асиндетичний зв’язок, немаркований гіпотаксис, порядок слів, поліфункціональність, asyndetical connection, unmarked hypotacsys, word order, polyfunctioning
Issue Date: 2020
Publisher: Видавничий дім "Гельветика"
Citation: Оксанич, М. П. Позиційні характеристики підрядних умовних речень у середньоверхньонімецькій мові / М. П. Оксанич // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), А. І. Девіцька, М. Т. Вереш та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2020. – Т. 1, вип. 14. – С. 168–172. – Бібліогр.: с. 171–172 (40 назв); рез. укр., англ.
Series/Report no.: Закарпатські філологічні студії;
Abstract: Є низка питань, які не дістали широкого висвітлення у мовознавчих працях, пов’язаних із проблемою визначення природи складного речення та його конституентів, зокрема складнопідрядного речення, поєднаного асиндетичним зв’язком, що є актуальним для сучасної германістики. У статті розглядаються позиційні характеристики підрядних умовних речень, функціонування та варіативність умовних сполучників та основні моделі порядку слів у середньоверхньонімецькій мові. Підрядні речення середньоверхньонімецької мови, незважаючи на відсутність єдиної форми вираження, є складними синтаксичними одиницями зі стійкими структурними ознаками, які характерні і для сучасної німецької мови. Традиційно поєднання частин складнопідрядних речень у середньоверхньонімецькій мові відбувається не лише відносними займенниками та сполучниками, але й асиндетичним зв’язком. Хоча в середньоверхньонімецькій період активно розвиваються підрядні зв’язки, недостатньо розвинуті мовні форми не дають засобів їх адекватного вираження, тому логічні зв’язки між двома реченнями могли виражатися їхнім простим зіставленням, тобто складнопідрядні речення поєднувалися асиндетично. У підрядних умовних реченнях в німецькій поєднання головної та підрядної частин відбувається двома шляхами: сполучниковими засобами та асиндетичним зв’язком. Модель складнопідрядних безсполучникових умовних речень з ініціальною позицією присудка виникла ще в давньоверхньонімецькій мові і продовжувала існувати в середньоверхньонімецькій та ранньоверхньонімецькій мові. Порядок слів у підрядних умовних безсполучникових реченнях середньоверхньонімецької мови був вільним і характеризувався відносною варіативністю розташування його компонентів. У досліджуваному творі виявлено 43,3% безсполучникових умовних речень із загальної кількості проаналізованих одиниць. Доведено, що основними сполучниками, які вводили підрядні умовні речення в середньоверхньонімецькій мові, були ob та swenne. З’ясовано, що, незважаючи на те, що середньоверхньонімецький період характеризується виникненням нових сполучників з вузьким, точним і чітко диференційованим значенням, сполучник daz все ще зберігає свою поліфункціональність. Виявлені поодинокі випадки вживання сполучника daz у підрядних умовних реченнях середньоверхньонімецької мови, які складають 7,7% із загальної кількості проаналізованих одиниць. Функції та сфера використання сполучника daz суттєво звужуються в середньоверхньонімецькій мові. Проте daz все ще зберігає свою багатозначність у ранньоверхньонімецькій мові і вживається у підрядних речення мети, наслідку, причини та умови. У досліджуваному творі «Пісня про Нібелунгів» виявлено 56,2% підрядних речень у постпозиції до головного речення і 43,8% – у препозиції із загальної кількості 57 сполучникових підрядних умовних речень. Вибір моделей порядку слів підрядного речення, його комунікативно-синтаксична та семантична функції, а також розвиток і функціонування займенників та прислівників можуть бути покладені в основу подальшого наукового пошуку на тлі розвитку складного німецького речення.
There is a number of issues that haven’t been thoroughly described in linguistics, namely the nature of an asyndetic complex sentence and its constituents, which is currently important for modern Germanistics. Positional characteristics of subordinate conditional clauses, their functioning, variety of conditional conjunctions, and major patterns of word order in the Middle High German language are analyzed in the article. Despite the absence of a single form of expression, clauses in the Middle High German Language were complex syntactical units with fixed structural features that are typical to Modern German as well. Traditionally the combining of the clauses of complex sentences in the Middle High German language occurs not only with the help of relative pronouns and conjunctions, but also by asyndetical connection. Though in the Middle High German period subordinate relations developed intensively, the language forms were not developed enough to provide the means of their adequate expression, that is why logical links between two clauses might have been expressed by mere juxtaposition, i.e. subordinate clauses were linked asyndetically. In the German language, main and subordinate clauses in conditional sentences are joined by either conjunction means or asyndeton. The model of an asyndetic conditional sentences with predicate fronting first appeared in Old High German and remained in Middle High German and Early High German. The word order in an asyndetic conditional sentence in Middle High German was free, with relative variability of the distribution of its components. In the epical poem under analysis we found 43.3% asyndetical conditional clauses from the total number of analyzed units. It was proved that the main conjunctions, which introduced conditional clauses in the Middle High German language, were ob and swenne. It was found out that in spite of the fact that the Middle High German period was characterized by the appearance of new conjunctions with narrow, accurate and clearly differential meaning the conjunction daz still preserved its polyfunctioning. We have found rare examples of usage of the conjunction daz in the conditional subordinate clauses in the Middle High German language, which put together 7.7% from the total number of analyzed units. The function and the sphere of usage of the conjunction daz are narrowed dramatically during the above mentioned period. But conjunction daz still preserves its polysemy in the Early High German language and is used in the subordinate clauses of purpose, reason and condition. In the epical poem Nibelungenlied we have found 56.2% of subordinate clauses in postposition to the main clause and 43.8% in the preposition from the total number of conjunctional subordinate clauses which comprise 57 units. The choice of the word order pattern in clause, its communicative, syntactical and semantic functions as well as the evolution and functioning of pronouns and adverbs may become the basis for further research against the background of German complex sentence.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60281
ISSN: 2663-4880
Appears in Collections:Закарпатські філологічні студії Випуск 14 Том 1 2020



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.