Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60286
Title: Основні характеристики лінгвістичної темпоральності
Other Titles: Basic features of linguistic temporality
Authors: Плегуца, А. А.
Keywords: дискурс, маркер, темпоральність, дейксис, багатовимірність, discourse, marker, temporality, deixis, multi-dimensionality
Issue Date: 2020
Publisher: Видавничий дім "Гельветика"
Citation: Плегуца, А. А. Основні характеристики лінгвістичної темпоральності / А. А. Плегуца // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), А. І. Девіцька, М. Т. Вереш та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2020. – Т. 1, вип. 14. – С. 173–176. – Бібліогр.: с. 176 (16 назв); рез. укр., англ.
Series/Report no.: Закарпатські філологічні студії;
Abstract: У статті розглянуто питання значення маркерів дискурсу, а також проаналізовано важливість дослідження часових маркерів на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Інтерес до предмета дослідження зумовлений неоднозначністю мовного явища та необхідністю виявлення загальних характеристик лінгвістичної темпоральності, оскільки багато дослідників розглядають час не як цілісну систему, а як окремі лексичні, морфологічні або синтаксичні показники. Лінгвістичний час можна визначити як сукупність способів вираження філософських і фізичних аспектів категорії засобами мови. Темпоральність включає лексичний, граматичний і контекстуальний час, становлячи поєднання способів вираження сутності фізичних і філософських аспектів категорії за допомогою лексичних, граматичних і контекстуальних ресурсів відповідно. Темпоральність розглядається в когнітивній лінгвістиці (Ботне і Кершнер, 2008), обчислювальній лінгвістиці (Стідман, 2012), порівняльній лінгвістиці (Хайрутдінова, 2006; Магомедовa, 2008) та дискурсі. Деякі дослідники цікавляться структурою часу (Еванс, 2005), синтак- сисом напруженості (Джорджф, 2008), дейксисом (Левінсон, 2004), інтерпретацією часу (Сміт, 2007), кодуючою темпоральністю (Ючеллі, 2009), діахронічним дослідженням часу (Жолобов, 2014) тощо. Категорія часу є морфологічною та синтаксичною за своєю природою й не завжди збігається з логіко-семантичною категорією часу згідно з контекстом. Категорія темпоральності включає як граматичні, так і лексичні засоби вираження часових відносин, тому вона набагато ширша, ніж категорія часу, і виражається в граматичній точці відліку, яка міститься в словесних часових формах і синтаксичних конструкціях із часовим значенням. Виявлені властивості лінгвістичної темпоральності (упорядкованість часу, одночасність/різниця в часі, одновимірність/багатовимірність, тривалість) можуть слугувати основою для подальших досліджень як у лексичній, так і в граматичній площинах. Також розглянута різниця між художнім часом і граматичним часом, що ставить науковцям нові завдання для аналізу часових маркерів англійської мови.
The given article is devoted to the investigation of discourse markers and it also analyzes the importance of the study of linguistic markers at the present stage of linguistics development. The interest in the subject of research is due to the ambiguity of the linguistic phenomenon and the need to identify the general characteristics of linguistic temporality, since many researchers consider time not as a coherent system, but as separate lexical, morphological or syntactic indicators. Linguistic temporality can be defined as a set of ways of expressing the philosophical and physical aspects of a category by the means of language. Temporality involves lexical, grammatical, and contextual time, presenting a combination of ways of expressing the essence of the physical and philosophical aspects of a category through lexical, grammatical, and contextual resources. Temporality is viewed in cognitive linguistics (Botne and Kershner, 2008), computational linguistics (Steedman, 2012), comparative linguistics (Khairutdinova, 2006; Magomedova, 2008), and discourse. Some researchers are interested in the structure of time (Evans, 2005), the syntax of tense (Giorgi, 2008), deixis (Levinson, 2004), the interpretation of tense (Smith, 2007), encoding temporality (Uccelli, 2009), the diachronic study of tenses (Zholobov, 2014) etc. The time category is morphological and syntactic in nature and does not always coincide with the logical-semantic temporality category according to context and expression. The category of temporality includes both grammatical and lexical means of expressing temporal relations, so it is much broader than the category of tense and is expressed in the grammatical reference point which is contained in verbal tense forms and syntactic constructions with temporal meaning. The revealed properties of linguistic temporality (tense sequence, simultaneity/difference in time, one-dimensionality/multi-dimensionality, duration) can serve as a basis for further studies both in lexical and grammatical terms. Also, the difference between artistic time and grammatical time is considered, which put scientists new tasks for analyzing temporality markers of English language.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60286
ISSN: 2663-4880
Appears in Collections:Закарпатські філологічні студії Випуск 14 Том 1 2020



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.