Стан і перспектива розвитку еколого-економічної інтегрованості землекористування в агросфері

Abstract

У статті висвітлено сутність поняття інтегрованості взагалі і конкретно землекористування в агросфері. Обґрунтовано всебічний аналіз екологічного та економічного стану землекористування в сільськогосподарському виробництві, використання й охорони земельних ресурсів, акцентовано, що в процесі здійснення Земельної реформи в Україні відбулися суттєві трансформації у формах власності на землю та формах господарювання. Земля ж виробничий ресурс набула економічної, бонітетної та грошової оцінки. Земельні ділянки, крім державної власності, набули комунальної та приватної власності. Незважаючи на вказані трансформації, якість земельних ресурсів погіршу- ється, що досить чітко видно на основі динаміки вмісту гумусу (основного ресурсного потенціалу) більш ніж за 100 останніх років, наявність значних плям деградованих земель у складі орних, що негативно впливає на навколишнє середовище, в тому числі і життєдіяльність. Висвітлено та- кож сутність і структуру агросфери в сучасних умовах, важливою складовою є агроландшафти, які динамічно втрачають екологічну стабільність у результаті нераціонального використання земельних ресурсів, не дотримуючись створення важливого фітосанітарного заходу по їх охороні. У статті значну увагу приділено формуванню незалежного землекористування: сімейних фермер- ських господарств, господарств на приватно-орендних відносинах та інших з приводу їх інтегро- ваності щодо суспільного виробництва. Передусім, це стосується дрібних сімейних господарств, які виробляють товарну продукцію, але є не конкурентоспроможними завдяки повній механізації виробничих процесів хоча і надають відповідний вклад у продовольче забезпечення держави.