Латинська релігійна термінологія: структурний підхід

Abstract

Релігійна термінологія латинської мови як ієрархічно структурована незамкнута система, що функціонує в межах семантичного поля сакральності, пройшла довгий і складний процес становлення, сформувавшись у IV ст. на основі перекладу книг Святого Письма з гебрейської мови та старогрецької мови Ієроніма, релігійно-теологічних праць отців церкви, ітинерарій до святих місць, праць християнських письменників того часу Лактанія та Августина. Питання становлення системи релігійних термінів у латинській мові ще не висвітлювалося у вітчизняному мовознавстві, що зумовлює наукову новизну пропонованого дослідження. У дослідженні процесу формування релігійної термінології латинської мови (далі – РТЛМ) проблема термінотворення є актуальною з погляду структурно-семантичних і лексико-граматичних особливостей. Матеріалом дослідження послугували твори християнських авторів IV ст. «Сповідь» Аврелія Августина та «Паломництво Етерії до святих місць» анонімного автора. У пропонованій статті висвітлюються основні аспекти структурно-семантичної організації релігійної терміносистеми латинської мови. У ході дослідження розглянуто однослівні терміни, що функціонують у межах РТЛМ. З допомогою структурно-семантичного аналізу виявлено основні шляхи та способи творення релігійних термінолексем. Зазначено, що найбільш поширеним способом термінотворення є деривація, а саме суфіксальний словотвір. Подано перелік найбільш продуктивних/непродуктивних суфіксів. Окрім деривації, у релігійній термінології відзначається тенденція до семантичного термінотворення, основними ознаками якого є надання загальновживаним словам нових чітких дефініцій, завдяки чому відбувається спеціалізація значень і термінологізація цих лексем. За морфологічною ознакою найбільшу частку термінів становлять іменники та дієслова, менш продуктивними є прикметники та прислівники. Особливу увагу в статті звернено на закономірності утворення складних термінів-композитів, визначено та проаналізовано найпродуктивніші моделі та структурні елементи. Етимологічний аналіз засвідчує, що поряд із власнемовними складними термінами в РТЛМ функціонують композити, утворені за участі запозичених грецьких терміноелементів.

Having formed in the IV century, the religious terminology of Latin language as a hierarchically structured, closed system, which has been functioning within the semantic field of sacredness, has undergone a long and complicated process of formation. It was originated on the translation basis of the Holy Scriptures from the Hebrew language and the ancient Greek language of Jerome, religious and theological works of the fathers of the church, itineraries to the holy places, the works of Christian writers of that time Lactanius and Augustine. The scientific novelty of the proposed study is determined by the fact that the formation of the religious terms system in Latin language has not been yet discovered in domestic linguistics. The problem of term formation in the field of the religious terminology of Latin is attracting considerable interest due to its structural-semantic and lexical-grammatical features. The primary source of the research were works of Christian authors of the IV century – “Confession” by Aurelius Augustine and “Pilgrimage of Etheria to the Holy Places” by an anonymous author. This paper is an overview of the main aspects of the structural and semantic organization of the religious term system in Latin language. Mainly, the one-word terms that operate within religious terminology are described. Structural-semantic analysis revealed the basic ways of creation of religious terminology. It is noted that the most common method of term formation is derivation, namely, suffix word formation. Besides, the most productive/unproductive suffixes are listed. Except derivation, there is a tendency towards semantic term formation in religious terminology, the main features of which are to provide the common words with new clear definitions, which makes them terminologize and specialize in meaning. It is important to note that morphologically, the majority of terms are nouns and verbs; adjectives and adverbs, on the contrary, are less productive. Particular attention in the article is devoted to the regularities of complex terms-composites formation. In this context, we tried to identify and analyze the most productive models and structural elements. Etymological analysis showed that, in addition to own Latin complex terms, there are some composites formed with the participation of borrowed Greek term elements.