Справедливий суд і належний процес: європейська та американська доктрина

Abstract

Взаємозв’язок між належною правовою процедурою та “правом на справедливий суд” у розумінні Європейської конвенції з прав людини чи інших міжнародних документів не є рівнозначним. Принцип належного процесу в поєднанні з правом на доступ до правосуддя, суперечливим і широким захистом, замикає цикл процесуальних гарантій. Таким чином, процес гарантується, з відповідними інструментальними формами, так що судове забезпечення, коли воно здійснюється державою, дає кожному те, що є своїм. Належний процес істотного судового позову стосується обмеження здійснення повноважень і уповноважує суддю ставити під сумнів обґрунтованість даного закону і справедливість державних рішень, встановлюючи матеріальний контроль за конституційністю і пропорційністю. Слід зазначити, що під предметною теорією розуміється справедливий юридичний процес, заснований на принципах справедливості. Для цього в ньому згадуються обов’язки пропорційності та розумності. Ця подібність між пропорційністю і істотним належним процесом, на наш погляд, дуже цікава для нашого аналізу, з кількох причин: а) вона допомагає з’ясувати зміст істотного належного процесу, який, абстрактно розглядається, є розпливчастим і неточним; б) допомагає скасувати помилкову думку про те, що істотний зміст належної правової процедури не буде застосовуватися в країнах романо-германської системи, з меншою свободою для судді, ніж у судді закону...; в) підкріплює ідею рівноваги, яка пронизує весь судовий процес. Як і в класичній дилемі між швидкістю і безпекою. Враховуючи велику стурбованість сучасного конституціоналізму у забезпеченні основних прав через конституційний процес, було продемонстровано, що належний процес є вираженням демократії та громадянства, шляхом збору за своїм змістом численних гарантій конституційно-процесуального ладу. Це співвідношення є політичним та інтелектуальним, оскільки належний процес та право на справедливий суд є елементами інституційного лібералізму, які, як правило, роблять судову модерацію спочатку залежною від певної кількості процесуальних вимог. Це співвідношення є нормативним, оскільки і Due Process, і право на справедливий суд мають сферу, яка виходить за рамки діяльності судів stricto sensu застосовувати в тому числі і до судових рішень.

The relationship between due process and the «right to a fair trial» in the sense of the European Convention on Human Rights or other international documents is not equivalent. The principle of due process, combined with the right of access to justice, an adversarial and broad protection, closes the cycle of procedural guarantees. In this way, the process is guaranteed, with the appropriate instrumental forms, so that judicial security, when it is carried out by the state, gives to each what is his. Due process of a substantive lawsuit concerns the limitation of the exercise of powers and authorizes a judge to question the validity of a given law and the fairness of state decisions, establishing material control over constitutionality and proportionality. It should be noted that the substantive theory means a fair legal process based on the principles of justice. For this purpose, it mentions the duties of proportionality and reasonableness. This similarity between proportionality and substantive due process is, in our view, very interesting for our analysis, for several reasons: a) it helps to clarify the meaning of substantive due process, which, considered in the abstract, is vague and imprecise; b) helps to eliminate the erroneous opinion that the essential content of due legal procedure will not be applied in the countries of the Romano-Germanic system, with less freedom for the judge than for the judge of the law...; c) reinforces the idea of balance, which permeates the entire judicial process. As in the classic dilemma between speed and security. Given the great concern of modern constitutionalism in ensuring fundamental rights through constitutional process, it has been demonstrated that due process is an expression of democracy and citizenship by gathering in its content the numerous guarantees of the constitutional procedural order.This relationship is political and intellectual because due process and the right to a fair trial are elements of institutional liberalism that tend to make judicial moderation initially dependent on a certain number of procedural requirements. This relationship is normative, since both Due Process and the right to a fair trial have a scope that goes beyond the scope of the courts stricto sensu to be applied, including to court decisions.