Characteristics of the acute myocardial infarction course in patients with type 2 diabetes mellitus before and after reperfusion therapy

Abstract

Introduction. Scientific research is currently being done to diagnose and manage comorbid conditions in patients. The importance of studying the pathophysiological mechanisms of acute myocardial infarction (AMI) in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) has been proven. The purpose of the study: to conduct a retrospective analysis before and after reperfusion therapy by evaluating the features of the AMI course in patients with type 2 DM. Material and methods. The study was conducted from January 10, 2020 to January 12, 2021. In total, 74 STEMI patients with or without type 2 DM, aged 59.42±7.66 years were examined at the Intensive Care Unit of the Government Institution “L. T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and the Kharkiv Railway Clinical Hospital No. 1 of the branch “Center of Healthcare” of Public Joint Stock Company “Ukrainian Railway”. Serum levels of insulin, adropin, irisin, fatty acid binding protein 4 (FABP4) and C1q/TNF-related protein (CTRP3) were detected by enzyme-linked immunosorbent assay. Analysis and processing of the findings obtained after examinations were carried out using the computer program IBM SPPS software, version 27.0 (IBM Inc., USA, 2020). Results and discussion. Before the treatment, patients with AMI and type 2 DM had significantly higher values of end-systolic size (ESS) by 5.56%, left atrium (LA) by 10.53%, left ventricular myocardial mass index (LVMMI) by 6.87% and lower values of systolic blood pressure (SBP) by 11.76%, atherogenic index (AI) by 5.80%, glucose by 25.71%, insulin by 39.92%, irisin by 15.34%, FABP4 by 19.76% compared to the values of these indicators 14 days after medicamentous therapy (p<0.05). Patients with AMI and type 2 DM had significantly higher values of adropin by 46.10%, irisin by 20.11%, CTRP3 by 28.78% and lower values of SBP by 17.65%, diastolic blood pressure by 12.38%, heart rate (HR) by 13.73%, pulse by 10.87%, body mass index by 5.57%, weight by 9.52%, glucose by 26.67%, insulin by 40, 75%, total cholesterol by 10.04%, very low-density lipoproteins by 24.75%, low-density lipoproteins by 8.52%, triglycerides by 27.06%, AI by 10.55%, FABP4 by 37.04% before treatment as compared to the values of these indicators 14 days after percutaneous coronary intervention (PCI) (p<0.05). Comparing the studied indicators between subgroups after medicamentous treatment and PCI, a significant decrease in HR by 8.33%, ESS by 4.11%, LA by 9.52%, LVMMI by 5.53%, FABP4 by 21.53% and an increase in the levels of adropin by 36.99%, irisin by 41.88%, CTRP3 by 30.25%, high-density lipoproteins (HDL) by 10.28% were identified (p<0.05). Conclusions. When compared PCI advantages due to the absence of a tendency to the left heart dilatation over the medicamentous therapy, improvements of energy and adipokine metabolism have been observed amid increased levels of adropin, irisin and CTRP3 and decreased levels of FABP4 in patients with AMI and type 2 DM. It should be noted that there has been a significant improvement in the state of energy and adipokine profiles under the conditions of performing PCI.

Вступ. Сьогодні ведуться наукові пошуки щодо діагностики та лікування пацієнтів із коморбідним станом. Доведено важливість дослідження патофізіологічних механізмів гострого інфаркту міокарда (ГІ М) у хворих із цукровим діабетом (ЦД ) 2 типу. Мета дослідження: провести ретроспективний аналіз до та після реперфузійної терапії шляхом оцінки особливостей перебігу ГІ М у хворих із ЦД 2 типу. Матеріал та методи. Дослідження проведено з 10 січня 2020 року по 12 січня 2021 року. На базі відділення інтенсивної терапії Державної установи «Національному інституті терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України» та Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1 філії «Центр охорони здоров’я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було обстежено 74 пацієнтів на ГІ М з елевацією сегменту ST та ЦД 2 типу віком 59,42±7,66 років. Визначення вмісту інсуліну, адропіну, ірисину, білка, що зв’язує жирні кислоти 4 (FABP4) та C1q/TNF – асоційованого білка 3 (CTRP3) у сироватці крові пацієнтів проведено імуноферментним методом. Аналіз і обробка результатів обстеження хворих здійснювалася за допомогою комп’ютерної програми IBM SPPS software version 27,0 (IBM Inc., USA, 2020). Результати досліджень та їх обговорення. До лікування у пацієнтів із ГІ М та ЦД 2 типу встановлено вірогідно більш високі значення кінцево-систолічний розмір (КСР ) на 5,56 %, ліве передсердя (ЛП) на 10,53%, індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) на 6,87% та більш низькі значення систолічного артеріального тиску (САТ ) на 11,76%, коефіцієнта атерогенності (КА ) на 5,80%, глюкози на 25,71%, інсуліну на 39,92%, ірисину на 15,34%, FABP 4 на 19,76% у порівнянні зі значенням цих показників у пацієнтів через 14 днів після медикаментозної терапії відповідно (р<0,05). До лікування у пацієнтів із ГІ М та ЦД 2 типу встановлено вірогідно більш високі значення адропіну на 46,10%, ірисину на 20,11%, CTRP 3 на 28,78% та більш низькі значення САТ на 17,65%, діастолічного артеріального тиску на 12,38%, частоти серцевих скорочень (ЧСС ) на 13,73%, пульсу на 10,87%, індексу маси тіла на 5,57%, ваги на 9,52%, глюкози на 26,67%, інсуліну на 40,75%, загального холестерину на 10,04%, ліпопротеїдів дуже низької щільності 24,75%, ліпопротеїдів низької щільності на 8,52%, тригліцеридів на 27,06%, КА на 10,55%, FABP 4 на 37,04% у порівнянні зі значенням цих показників у пацієнтів через 14 днів після перкутанного коронарного втручання (ПКВ ) відповідно (р<0,05). Порівнюючи досліджені показники між підгрупами після медикаментозного лікування і ПКВ , визначено достовірне зменшення ЧСС на 8,33%, КСР на 4,11%, ЛП на 9,52%, ІММЛШ на 5,53%, FABP 4 на 21,53% та збільшення рівнів адропіну на 36,99%, ірисину на 41,88%, CTRP 3 на 30,25%, ліпопротеїдів високої щільності на 10,28% відповідно (р<0,05). Висновки. При порівняні ПКВ над медикаментозною терапією спостерігається відсутність тенденції до дилатації лівих відділів серця, покращення енергетичного та адипокінового метаболізму на тлі збільшення рівнів адропіну, ірисину та CTRP 3 та зниження рівнів FABP 4 у хворих на ГІ М та ЦД 2 типу. Слід зазначити, що за умов виконання ПКВ відбувається значне покращення стану енергетичного та адипокінового обмінів.