Правовідносини у сфері праці та зайнятості, які стосуються створення і використання об’єктів інтелектуальної власності

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню актуального обсягу та структури правових відносин у сфері праці та зайнятості, в рамках перебігу яких працівником створюються і використовуються об’єкти інтелектуальної власності. Встановлюється, що ці відносини поділяються на два основних типи. По-перше, такими відносинами є трудові правовідносини, як відносини між працівником і роботодавцем, в яких працівниками створюються і використовуються об’єкти інтелектуальної власності. Обґрунтовується, що індивідуальні трудові відносини – це основні правові відносини, в яких працівником створюються і використовуються об’єкти інтелектуальної власності. Що ж стосується колективних трудових відносин, то вони є похідними від індивідуальних правовідносин й впливають на процес регулювання таких відносин на локальному рівні. По-друге, окремим типом розглядуваних правовідносин є відносини організаційно-виробничого та управлінського характеру, щодо створення та/або використання об’єкту інтелектуальної власності в трудових відносинах. Цей тип правовідносин також є похідним від індивідуальних трудових відносин і поділяється на такі основні види: відносини між працівниками, які складають групу, котра створює та/або використовує об’єкт інтелектуальної власності; відносини між працівниками, які складають групу, котра створює та/або використовує об’єкт інтелектуальної власності, та роботодавцем; відносини між представником роботодавця і групи працівників, що створюють та/або використовують об’єкт інтелектуальної власності, та клієнтом роботодавця. У висновках до статті зазначається, що відносини, в яких працівником створюються та/або використовуються об’єкти інтелектуальної власності, мають два основних вияви. По-перше, це основні (базові) відносини – індивідуальні трудові правовідносини (виникають між працівником і роботодавцем). По-друге, це похідні відносини – інші правові відносини, які обумовлюють, доповнюють, сприяють належному здійсненню індивідуальних трудових відносин, в яких працівник самостійно (або ж спільно з іншими працівниками) створює та використовує об’єкти інтелектуальної власності.

The article is devoted to clarifying the current scope and structure of legal relations in the field of labor and employment, within the framework of which an employee creates and uses intellectual property objects. It is established that these relationships are divided into two main types. Firstly, such relations are labor relations, such as the relationship between an employee and an employer, in which employees create and use intellectual property objects. It is proven that individual labor relations are the main legal context in which intellectual property objects are created and/or used by an employee. As for collective labor relations, they are derived from individual legal relations and affect the process of regulating such relations at the local level. Secondly, a separate type of legal relations under consideration are relations of an organizational, industrial, and managerial nature, involving the creation and/or use of an object of intellectual property in labor relations. This type of legal relationship is also derived from individual labor relations and is divided into three main subtypes. First of all, it is the relationship between the employees who make up the group that creates and/or uses the intellectual property object. In addition, it is the relationship between the employees who make up the group that produces and/or uses the intellectual property object and the employer. It is also a relationship between a representative of the employer and a group of employees who create and/or use an intellectual property object and the employer’s client. In the article’s conclusion, it is stated that the relationships in which intellectual property objects are created and/or used by an employee have two main practical manifestations. First, there are the most basic relations – individual labor relations (between an employee and an employer). Secondly, these are derivative relations – other legal relations that condition, complement, and contribute to the proper implementation of individual labor relations in which an employee independently (or jointly with other employees) creates and uses intellectual property objects.