Засоби вербалізації семантичної категорії відповідності в сучасній українській мові

Abstract

У мові відображаються різноманітні відношення об’єктивної дійсності, з-поміж яких вичленовуються відношення відповідності, які розглядаються в лінгвістичному аспекті як семантична категорія. Автор пропонованої статті розглядає семантичну категорію відповідності, яка, попри її активне втілення в книжному й живому мовленні, не піддавалася детальному вивченню в українському мовознавстві. Мета розвідки – з’ясувати сутність семантичної категорії відповідності і схарактеризувати основні засоби її вираження в сучасній українській мові. Із метою забезпечення об’єктивності висновків приклади були дібрані з текстів, котрі належать до різних жанрів і стилів. Дослідник потрактовує значення відповідності як залежність двох суб’єктів, що ґрунтується на їхньому узгодженому взаємному зв’язку, а також здійснює спробу схарактеризувати основні засоби її вираження в сучасній українській мові. До таких засобів учений відносить словотвірні (надання тій чи іншій лексемі питомого значення через її утворення за допомогою певних афіксів), морфологічні (оприявнення досліджуваної семантики через лексеми, що належать до різних частин мови), фразеологічні (вираження значення через синтаксично вільну сполуку – фразеологізм), граматикалізовані (передавання відбувається за допомогою синтаксичних лексем) і синтаксичні (підрядне словосполучення, просте речення, безсполучникове складне речення різнофункціонального типу, складнопідрядне речення з підрядним відповідності) мовні засоби. Автор розвідки відзначає, що семантична категорія відповідності в сучасній українській мові може бути вербалізована засобами різних рівнів мови, однак межі між мовними рівнями, до яких належать ті чи інші засоби вираження досліджуваної категорії, не вирізняються непорушністю й чіткістю. З огляду на це уважаємо за доцільне говорити не про лексичний, словотвірний, морфологічний чи синтаксичний рівень репрезентації семантики відповідності, а про можливість її реалізації на їх перетині – лексико-словотвірний, лексико-морфологічний, лексико-синтаксичний рівні вияву.

The language displays a variety of objective relations among which there is the correspondence relations that are considered linguistically as a semantic category. The author of the article considers the semantic category of correspondence which has not been studied enough in Ukrainian linguistics despite its active implementation in literary and live language. The purpose of the paper is to find out the essence of the semantic category of correspondence and to characterize the main means of its expression in modern Ukrainian. For the objectivity examples are taken from texts of different genres and styles. The researcher interprets the meaning of correspondence as a dependency of two subjects, based on their agreed interconnection and also attempts to characterize the main means of its expression in modern Ukrainian. The scientist believes that these are such means as word-formation (giving a particular specific meaning forming its means with certain affixes), morphological (acceptance of the studied semantics with lexemes belonging to different parts of speech), phraseological (expression of meaning with a syntactically free compound– phraseology), grammaticalized (transmission occurs using syntactic lexemes) and syntactic (subordinate word combination, simple sentence, non-conjunctive clauses of multifunctional type, clauses of manner) language means. The author of the research notes that the semantic category of correspondence in the modern Ukrainian language can be verbalized by means of different levels of language but the boundaries between language levels to which the means of expression of the studied category belong are not indistinguishable. For this reason we consider it advisable not to speak of lexical, word-formation, morphological or syntactic level of representation of the semantics of correspondence but of the possibility of its realization at their intersection that is lexical and word formation, lexical and morphological, lexical and syntactic levels of expression.