Ономастикон історико-психологічного роману Павла Загребельного «Євпраксія» у розкритті жіночих образів

Abstract

У статті на матеріалі ономастикону історико-психологічного роману Павла Загребельного «Євпраксія» висвітлюється питання розкриття жіночих образів, сприйняття жінки різними суспільствами; вивчаються особливості вживання онімів у вирішенні цього питання. Вченими докладно проаналізовано твори письменника (переважно на ідейно-тематичному, композиційному та жанрово-стильовому рівнях), зафіксовано прагнення автора змалювати у своїх творах осіб непересічних. Проте питання розкриття жіночих образів, сприйняття жінки різними суспільствами, соціумами на мовному рівні, зокрема й на ономастичному, розглядається саме у запропонованій статті. Жінка, навіть морально здеградована внаслідок боротьби за виживання у світі чоловіків, залишається для митця втіленням духовного начала. Саме таке бачення жінки зафіксовано в історичному романі «Євпраксія». У запропонованому матеріалі підтверджується думка багатьох дослідників, що онімічні фрейми є представниками мовної картини світу у нашій свідомості. Всі згадані у романі назви з рідної сторони Євпраксії відбивають тільки любов, шанобливе ставлення до княжни. Зовсім протилежним за змістом наповнені оніми, повʼязані із германською стороною. Ні про яке захоплення нею не йдеться (розумом, красою, духовністю), оцінюється тільки її статус у суспільстві. Цим автор показав принизливе, зверхнє ставлення чоловіків Західної Європи ХІ – ХІІ століть до жіноцтва. Не відійшов від своїх принципів автор, називаючи й інших героїнь роману. Письменника завжди цікавили особливості формування характерів жінок у кризових ситуаціях, автор дуже докладно і послідовно розкриває проблеми ставлення суспільства до жінки, її роль у цьому соціумі. Через таку зацікавленість до проблеми митець у своїх романах створив різноманітний, багатобарвний, експресивний, влучний ономастичний простір.

In this article on material of the onomasticon of the historical and psychological novel by Paul Zagrebelny “Eupraxia” covers the issue of the disclosure of women images, the perception of women by different societies; peculiarities of the use of onyms (Eng. Proper noun) in solving this question are studied. Scientists have thoroughly analyzed the works of the writer (mainly at the ideological-thematic, compositional and genre-style levels), noted the author’s desire to portray persons in his works as extraordinary. However, the issue of the disclosure of women images, the perception of women by different societies, societies at the linguistic level, in particular, onomastic, is addressed in the proposed article. A woman, even morally degraded as a result of the struggle for survival in the world of men, remains for the artist the embodiment of a spiritual beginning. This is the vision of the woman recorded in the historical novel Eupraxia. The widespread proposed material confirms the opinion of many scientists that onyms frames are representative of the linguistic picture of the world in our minds. All the names mentioned in the novel from the native side of Eupraxia reflect only love, respect for the princess. Quite the opposite content is filled with those related to the German side. It does not talk about any passion her (mind, beauty, spirituality), only her status in society is evaluated, thus the author showed humiliating, disparagment of men of Western Europe of XI – XII centuries to womanhood. The author did not depart from his principles, naming other heroines of the novel. The writer has always been interested in the peculiarities of character formation of women in crisis situations. Because of such an interest in the problem, the artist in his novels created a diverse, multicolored, expressive, accurate onomastic space.