Сучасні тенденції мовної організації художнього прозового тексту (на матеріалі роману Ірен Роздобудько «Тут і тепер»)

Abstract

Робота присвячена аналізу різнорівневих мовних засобів, специфіка уживання яких визначає ідіостиль автора та окреслює загальні тенденції облаштування сучасного художнього прозового тексту. Зроблено акцент на лексико-фразеологічних і синтаксичних одиницях, що найбільше визначають специфіку організації художнього тексту та репрезентують образну систему художнього твору. Зокрема, розглянуто функційне навантаження синсемантичної лексики, що в Ірен Роздобудько постає не лише обов’язковим компонентом граматичної організації речення, а й засобом актуалізації особливо важливої або навіть додаткової інформації. Зроблено висновок, що такий лексичний матеріал, який поза контекстом частіше виконую вказівну, а не номінативну функцію, а то й зовсім позбавлений лексичного значення, у романі часто набуває додаткових конотацій та емоційного навантаження. Одним зі способів смислової актуалізації таких компонентів у авторки постає їх графічне оформлення великими літерами. У статті також окреслено виваженість добору власне українських і запозичених лексем, оскільки зі зміною сюжетної картинки змінюється і підхід до відбору лексичних засобів, уміло поєднуються одиниці активного й пасивного словника, лексеми різного стилістичного забарвлення. Зроблено акцент на уживаних письменницею фразеологізмах, які не лише надають роману яскравої української ментальності, самобутнього національного звучання й колориту, а й постають прикметною ознакою ідіостилю Ірен Роздобудько. Реєстр фразеологізмів, як узуальних, так і оказіональних, представлених у романі, не лише приваблює підвищеною емоційністю, конотативними нашаруваннями, а є ще й засобом актуалізації нових семантичних чи емоційних відтінків. Окреслено загальні тенденції синтаксичної манери Ірен Роздобудько та зроблено висновок, що визначальною ознакою синтаксису аналізованого роману є інтонаційно-смислове членування на рівні складносурядного речення, що виводить сполучники сурядності в ініціальну позицію постпозитивних речень. Визнано уживання простих ускладнених речень із двочленною граматичною основою прикметною рисою художнього синтаксису роману «Тут і тепер».

The research deals with the analysis of split-level linguistic means, which specificity of use defines the author’s idiostyle and outlines the general tendencies of modern literary prose text arrangement. The emphasis is placed on lexico-phraseological and syntactic units, which mostly determine the specifics of the literary text organization and represent the work of art figurative system. In particular, the functional load of synsemantic vocabulary has been considered, which for Irene Rozdobudko is not only the mandatory component of sentence grammatical organization, but also is the means of updating particularly important or even additional information. It is concluded that such lexical material, which out of context often performs an indicative rather than a nominative function, and even completely devoid of lexical meaning, often acquires additional connotations and emotional load in the novel. The author presents the graphic design in capital letters as one of the ways to semantically actualize such components. The article also outlines the prudence of choosing the Ukrainian and adopted lexical items, for with the change of the plot picture the approach to select the lexical means changes, the units of active and passive vocabulary, lexical items of different stylistics are skillfully combined. The phraseology used by the writer is emphasized, which not only gives the novel a vibrant Ukrainian mentality, distinctive national sound and color, but also become a prominent feature of Irene Rozdobudko’s individual style. The register of phraseologisms, both visual and occasional, presented in the novel not only attracts by the increased emotionality, connotative layers, but is also a method of actualizing new semantic or emotional nuances. The general tendencies of Irene Rozdobudko’s syntactic manner have been outlined and the conclusion has been made that the determining feature of the syntax of the analyzed novel is the intonation-semantic division at the level of a complex sentence, which brings the coordinate conjunctions into the initial position of postpositive sentences. The use of simple, complicated sentences with a two-part grammatical basis is a notable feature of the artistic syntax of the novel “Here and Now”.