Мовностилістичні аспекти перекладу в англомовному психологічному романі

Abstract

Стаття присвячена мовним та стилістичним аспектам художнього перекладу англійського психологічного роману. Предметом дослідження виступає психологічний роман видатної англійської письменниці ХІХ століття Джейн Остін «Гордість й упередження» та його переклади українською та російською мовами. Особлива увага приділяється дослідженню основних стилістичних прийомів, які були притаманні англійським письменникам ХІХ століття. Розглянуто стилістичні прийоми Джейн Остін на фонетичному рівні, а саме: інтонацію та алітерацію, які авторка використовує для передачі експресивності й емоційності. Виокремлено перекладацькі рішення, які полягають у збереженні інтонації для правильного розуміння лексичного значення. Прийом алітерації стосується звукової організації висловлювання, завдяки якому авторка створює певний мелодійний та емоційний ефект. Акцентовано увагу на тому, що для досягнення гумористичного ефекту використовується іронія, яка є провідним стилістичним прийомом у романі. У статті розглянуто особливості індивідуального та самобутнього стилю письменниці, зокрема, граматичних мовних конструкцій, які використовувались авторкою при написанні роману «Гордість й упередження». У статті проаналізовано адекватність перекладу та збереження індивідуального стилю письменниці. Основні питання в роботі стосуються пошуку стильотворчої системи авторського перекладу задля збереження оригінального стилю автора шляхом відбору засобів мови перекладу на звуковому, лексико-семантичному та синтактико-композиційному рівнях. Ці проблеми компаративного аналізу перекладацьких рішень роману «Гордість й упередження» Джейн Остін проаналізовано на прикладах двох україномовних перекладах (В.К. Горбатька «Гордість і упередженість» та Т.Є. Некряч «Гордість і гонор») та двох російськомовних перекладах (І.С. Маршака «Гордость и предубеждение» та А.Б. Гризунової «Гордость и предубеждение»). Наведено приклади відмінностей у граматичних структурах мов при перекладі: використання безсполучникового зв’язку, епітетів, іронії, дієприкметникових зворотів, архаїзмів, інверсії. Особливу увагу приділено перекладу вигуків, діалогів, прислівників, емфатичних конструкцій. Розглянуто проблему стандартизації при перекладі художніх творів.

This article deals with the linguistic and stylistic aspects of the literary translation of the English psychological novel. The subject of the study is psychological novel “Pride and Prejudice”, written by Jane Austen, a famous English writer of the 19th century, and its translations into the Ukrainian and Russian languages. Special attention is focused on the main stylistic techniques, which were used by English writers of the 19th century. Jane Austen’s stylistic devices are considered at the phonetic level, namely, intonation and alliteration that the author uses to convey expressiveness and emotionality. Separate translation solutions that preserve intonation for correct understanding of lexical meaning are highlighted. Alliteration device touches the sound organization of the expression through which the author creates a certain melodic and emotional effect. Emphasis is placed on achieving a humorous effect in a novel using irony which is the leading stylistic technique in the novel. The article is an attempt to analyze special features of Jane Austen’s individual and distinctive style as well as the language grammatical structures which were used by the author in the novel “Pride and Prejudice”. Within the article the adequacy of translation and the preservation of individual style of the author are analyzed. The main issues relate to search for a style-forming system by translator in order to preserve the writer`s individual style by selecting translation language means at phonetic, lexical-semantic and syntactic levels. These questions of comparative analysis as for translation solutions of Jane Austen’s novel have been analyzed both on the Ukrainian (Gorbatko and Nekryach) and Russian (Marshak and Gryzunova) translations. Examples of translations are given for differences in grammatical structures of languages: the use of asyndetic connection, epithets, irony, adverbial complexes, archaisms, inversions. Particular attention is paid to the translation of interjections, dialogues, adverbs, and emphatic constructions. The problem of standardization in imaginative writing translation is considered.