Переклад безеквівалентної лексики на матеріалі казок братів Грімм

Abstract

Стаття присвячена дослідженню поняття безеквівалентної лексики німецької мови. У роботі була розкрита проблема існування безеквівалентної лексики в німецькій та українській мовах. Також було з’ясовано, що безеквівалентна лексика відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, називає такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. Спостереження доводять, що безеквівалентна лексика як складник образності тексту створює емоційно-експресивний підтекст, пов’язаний з ідеоетнічним компонентом значення, яке висувається у смисловій ієрархії твору, є своєрідною функціонально-смисловою домінантою тексту. Робота яскраво показує, що проблема перекладу безеквівалентної лексики є глобальною, оскільки народи щодня обмінюються культурами, власними надбаннями. Проте кожна культура має свої характерні риси, те, чим вона відрізняється від іншої. Були проаналізовані класифікації та роботи Кочергана, Влахова, Флорина, Волошиної та багатьох інших лінгвістів, які досліджували явище безеквівалентності, відсутності еквівалентна у мові перекладу. Аналіз показав, що складність полягає у правильному виборі методу перекладу. У дослідженні автори спиралися на класифікацію Бархударова, який виділяє такі методи: транскрипція і транслітерація, калькування, описовий переклад, наближений переклад і лексичні трансформації, які включають додавання, вилучення, заміну та контекстуальну заміну (конкретизацію, генералізацію та антонімічний переклад). Теоретична частина була підкріплена аналізом казок братів Грімм німецькою мовою та їх перекладів українською мовою. Це дало змогу дійти висновку, що такі тексти містять лексику, яка дійсно відображає національну специфіку і колорит німецької мови, але з її перекладом є певні труднощі, оскільки в українській мові ці еквіваленти відсутні. Аналізи перекладів Сакидона, Веденського, Воробйової та Кроткевича показали, що знайти по справжньому влучний переклад є основною проблемою. Найвдаліші переклади були запропоновані Сакидоном. Висновком роботи є той факт, що безеквівалентна лексика існує в усіх мовах. Для того, щоб зробити правильний переклад, необхідно перевірити, чи існує поняття, позначене іншомовним словом, у мові перекладу; проаналізувати значення, яке несе це поняття; підібрати спосіб перекладу із існуючих, який більш повно і точно відтворить це поняття; правильно передати не лише форму, але й значення слова, зберігши не тільки колорит, а й національну специфіку.

The article is devoted to the study of the concept of non-equivalent vocabulary of the German language. The problem of the existence of non-equivalent vocabulary in the German and Ukrainian languages was revealed in the paper. It has also been found that non-equivalent vocabulary reflects the national and cultural identity of the language at the lexical level, names such concepts and phenomena in the sphere of a particular culture that are not peculiar to others. Observations prove that the non-equivalent vocabulary as a component of the imagery of the text creates an emotional-expressive subtext, connected with the ideo-ethnic component of meaning, put forward in the semantic hierarchy of the work, acts as a peculiar functional-semantic dominant of the text. The work clearly demonstrates that the problem of translating non-equivalent vocabulary is global today, as peoples exchange cultures on their own. However, each culture has its own characteristics, different from the other. The classifications and works of Kochergan, Vlahov, Florin, Voloshina and many other linguists were analyzed. They investigated the phenomenon of non-equivalence, absence equivalent in the language of translation. The analysis showed that the difficulty lies in the right choice of translation method. In the study, the authors relied on the classification of Barkhudarov, who distinguishes the following methods: transcription and transliteration, loan translation, descriptive translation, approximate translation and lexical transformations, which in turn include addition, deletion, replacement and contextual replacement (concretization, generalization and antonymic translation). The theoretical part was supported by an analysis of the Grimm brothers’ fairy tales in German and their translations into Ukrainian. This made it possible to conclude that such texts contain a vocabulary that does reflect the national specificity and color of the German language, but there are some difficulties with its translation, since these equivalents are absent in the Ukrainian language. Analyzes of translations by Sakidon, Vedensky, Vorobyova and Krotkevich have shown that finding a truly accurate translation is a major problem. The most successful translations were suggested by Sakidon. The conclusion of the work is the fact that an equivalent vocabulary exists in all languages. In order to make a correct translation, it is necessary to check whether there is a term, marked in a foreign language, in the language of translation; analyze the meaning that the concept carries; to choose a method of translation from the existing ones that will reproduce this concept more fully and accurately; correctly convey not only the form but also the meaning of the word, preserving not only the color but also the national specificity.