Концептуальні підходи до вдосконалення фізичного виховання допризовної молоді

Abstract

Introduction. Today, against the background of the war of the Ukrainian army and nation against the Russian aggressor, the issues of military service by our warriors, the maximum possible provision of survival, safety, and preservation of Ukrainian military personnel physical health are actual. A special role in general military training is played by secondary education institutions as centers of initial military training and military-patriotic work with pupils. Pre-conscription training in such institutions should be considered in close unity with the physical training of school pupils, therefore we should talk about complex military physical training. In view of this, the unsatisfactory state of Ukrainian youth health and law level of their physical fitness make it necessary to develop and implement a number of reforms in the system of school physical education that would ensure the strengthening of our country’s defense capabilities. The purpose of the study is to argue for the need to transition the system of Ukrainian school physical education to a socially-oriented model in the conditions of Russian aggression and war and taking into account the relevant European standards, to outline the content of new conceptual approaches and directions of work to improve the system of physical education in secondary education institutions in the near and medium term perspective. Material and research methods. The following methods were used in the research process: methods of information collection and processing, analysis of regulatory and legal framework, analysis and generalization of scientific and methodological literature, historical-logical and descriptive methods, method of comparative analysis of physical education models, and the method of pedagogical modeling. Results. Achieving the goals of school physical education is impossible without using such a model that will correspond to the real conditions of the existence of society at this stage of historical development. During soviet times, Ukrainian schools were dominated by a socially-oriented model of physical education, but with the strengthening of state independence, there was a gradual transition to a mixed health-recreational model, which combines the elements of health-adaptive and sports-recreational models. At the same time, the traditional system of school physical training, and to some extent the content of physical education, was devalued. Some attempts to reform the system were unsuccessful. Therefore, the article authors are proposing a transition to a socially-oriented model of physical education, which will require the intensification of the educational process, expansion of the content of physical education due to the introduction of new types of motor activity, stricter approaches and requirements for high school pupils. At the same time, it is important to avoid excessive utilitarianism of the educational process and directive methods of managing educational activities. The authors predict that the introduction of a socially-oriented model into the practice of school physical education will require, in particular, the improvement of the relevant legal framework, the development and approval of more modern and flexible educational programs, which will include military sports games and competitions, the encouragement of interesting sports offers from teachers and educational institutions, expanding the system of extracurricular physical education, reforming the system of evaluating the educational achievements of school pupils in the subject of physical culture. Conclusions. In view of the unsuccessful attempts to reform the system of school physical education, the devaluation of the traditional physical training of school pupils, the consequences of which today are the unsatisfactory state of health and physical fitness of young people, there is an urgent need to develop new conceptual approaches to improvement of the specified system, transition to a socially-oriented model of physical education, filling this model with new modern content in accordance with the realities of today and prospects for the development of Ukrainian society. A specific feature of the new model will be increased attention to socially-aimed and military applied physical training, but at the same time, its implementation is proposed to be combined with application of acmeological approach and using the progressive experience of the EU countries.

Вступ. Сьогодні, на тлі війни української армії і народу проти російського агресора, актуальними є питання несення військової служби нашими воїнами, максимально можливого забезпечення виживання, безпеки, збереження фізичного здоров’я українських військовослужбовців. Особливу роль у загальновійськовій підготовці посідають заклади загальної середньої освіти як осередки початкової військової підготовки та військово-патріотичної роботи з учнями. Допризовна підготовка в закладах загальної середньої освіти повинна розглядатися в тісній єдності з фізичною підготовкою школярів, тому слід говорити про комплексну військово-фізичну підготовку. З огляду на це незадовільний стан здоров’я української молоді, неналежний рівень її фізичної підготовленості викликають необхідність розробити і впровадити в систему шкільного фізичного виховання низку реформ, які забезпечили би зміцнення обороноздатності нашої країни. Мета дослідження – аргументувати необхідність переходу системи українського шкільного фізичного виховання на соціально-орієнтовану модель в умовах російської агресії та війни і з урахуванням відповідних європейських стандартів, окреслити зміст нових концептуальних підходів і напрямів роботи щодо вдосконалення системи фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти на найближчу і середньострокову перспективу. Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети при підготовці статті було використано методи збору та обробки інформації, аналізу нормативно-правової бази, аналізу та узагальнення даних науково-методичної літератури, історико-логічний та описовий методи, метод порівняльного аналізу моделей фізичного виховання, а також метод педагогічного моделювання. Результати. Досягнення цілей шкільного фізичного виховання неможливе без застосування такої його моделі, яка відповідатиме реальним умовам існування соціуму на даному етапі історичного розвитку. За радянських часів в українських школах домінувала соціально-орієнтована модель фізичного виховання, але зі зміцненням державної незалежності відбувся поступовий перехід на змішану оздоровчо-рекреативну модель. що поєднує в собі елементи оздоровчо-адаптивної та спортивно-рекреативної. При цьому було знецінено традиційну систему шкільної фізичної підготовки, а певною мірою і сам зміст фізичного виховання. Окремі спроби реформування системи виявилися невдалими. Отже, у статті запропоновано перехід на соціально-орієнтовану модель фізичного виховання, що вимагатиме інтенсифікації навчально-виховного процесу, розширення змісту фізичного виховання за рахунок введення нових видів рухової активності, більш жорстких підходів і вимог до старшокласників. Разом з тим, важливо уникнути надмірної утилітаризації навчально-виховного процесу і директивних методів управління навчальною діяльністю. Передбачено, що впровадження в практику шкільного фізичного виховання його соціально-орієнтованої моделі вимагатиме, зокрема, вдосконалення відповідної нормативно-правової бази, розробки та апробації більш сучасних і гнучких навчальних програм, що будуть включати в себе військово-спортивні ігри та змагання, заохочення цікавих спортивних пропозицій від учителів і закладів освіти, розширення системи позашкільного фізичного виховання, реформування системи оцінювання успішності учнів за навчальним предметом фізичної культури. Висновки. З огляду на невдалі спроби реформування системи шкільного фізичного виховання, знецінення традиційної фізичної підготовки школярів, наслідками чого сьогодні є незадовільний стан здоров’я та фізичної підготовленості молоді, існує гостра необхідність у розробці нових концептуальних підходів щодо вдосконалення зазначеної системи, переході на соціально-орієнтовану модель фізичного виховання, наповненні її новим сучасним змістом відповідно до реалій сьогодення і перспектив розвитку українського суспільства. Специфічною рисою такої моделі буде підвищена увага до соціально-спрямованої та військо- во-прикладної фізичної підготовки, але водночас її впровадження запропоновано поєднати із застосуванням акмеологічного підходу та використанням прогресивного досвіду країн ЄС. Ключові слова: фізичне виховання, фізична підготовка, школярі, концептуальні підходи, соціально-орієнтована модель.