Взаємодія "agency" й "connectedness" як чинник містеріального паттерну британського постпостмодерністського роману

Abstract

У статті розвинуто теорію постпостмодерністського роману, зокрема залучено концепцію американського психолога Д. Бекена про кореляцію між фемінним (connectedness) і маскуліним (agency). Уточнено теоретичні підходи Д. Бекена в аспекті того, що у постпостмодерністському британському романі відбувається не диференціація оповіді за цими категоріями, а гібридизація, що загалом властиве постпостмодерністському світогляду. Окреслено спектр філософських шукань, притаманних персонажам постпостмодерністських романів Великої Британії (пошук нової філософії мирного співіснування, унеможливлення негативного досвіду конфліктів і апокаліпсисів минулого, побудови добробуту для суспільства, вихід за межі фізичних законів і потреба у здобутті нових знань для глибшого усвідомлення природи людини й Всесвіту). Підтверджено концепцію Б. Шалагінова про доцільність визначення біному «карнавал-містерія» як метажанрового феномену, який детермінує репрезентацію тематичних і проблемних комплексів у різні періоди розвитку літератури. Визначено стратегії реактуалізації містеріального первня в парадигмі британського постпостмодерністського роману, уточнено форми функціонування містеріального паттерну як жанрового чинника в постпостмодернізмі. Наголошено, що британський постпостмодерністський роман оприявнює особливу наративну модель, у якій ключовим є мотив трагічного переживання персонажем (протагоністом або кількома персонажами) боротьби, повстання, екзистенційного переосмислення цінностей і досвіду минулого, що передбачає формування нового світовідчуття, яке реалізує настанову на ціннісні ієрархії в житті людства. У такий спосіб заперечено постмодерністську тенденцію до нівеляції ієрархічності та дезафектації: постпостмодерністські персонажі, усвідомивши помилки раціонально-технологічного поступу, прагнуть вийти на рівень еко-антропоценного мислення (що передбачає утвердження “connectedness”) для миру й стабільності в майбутньому.

In the paper, the theory of post-postmodern novel has been discussed. I particular the ideas of American psychologist D. Bakan based on the correlations between feminine (connectedness) and masculine (agency) have been spotlighted. D. Bakan’s theoretical approaches have been outlined in the aspect that in the post-postmodern British novel there is no differentiation of the narrative by these categories and their hybridization is inherent in the post-postmodern outlook. The spectrum of philosophical issues in the post-postmodern novels of Great Britain (search for a new philosophy of peaceful coexistence, preventing the negative experience of conflicts and apocalypses of the past, building a successful society, going beyond physical laws and outlining the physical laws, etc.) have been explained. B. Shalahinov’s ideas on the binomial pair “carnival-mystery” as a meta-genre phenomenon that determines the representation of thematic complexes in different periods of literature has been confirmed. The strategies for the actualization of the mysterious pattern in the paradigm of the British post-postmodern novel have been defined; the forms of functioning of the mysterious pattern as a genre factor in the post-postmodernism have been discussed. It is emphasized that the British post-postmodern novel adopts a special narrative mode, in which the motive of tragic experience of a character (protagonist or several characters) due to the rebellion, existential rethinking of values and experiences of the past, which entails the formation of a new worldview, has an impact on the humanity. In this way, the postmodern tendency to eliminate hierarchy and disaffection is denied in the discourse of post-postmodern characters who being aware of the faults of rational technological progress seek to reach the level of eco-anthropocentric thinking (which implies connectedness) to reach new kind of coexistence between the beings.