Структурно-семантична характеристика прізвиськ села Лихачівка Котелевського району Полтавської області

Abstract

У статті з’ясовано структурно-семантичні особливості вуличних прізвиськ жителів села Лихачівка Котелевського району Полтавської області. Вибір регіону детермінований своєрідною місцевою антропонімною ситуацією: домінуванням прізвиськ як ідентифікаторів особи в усному дискурсі, що зумовлено наявністю значної кількості тезок. У досліджуваному селі послуговуються індивідуальними, родичівськими (андронімами, гінеконімами, патронімами, метронімами, пропатронімами, прометронімами), сімейно-родовими й колективно-територіальними іменуваннями. Здійснено класифікацію індивідуальних прізвиськ, в яких тісно переплелася лінгвальна й екстралінгвальна інформативність, за мотивами номінації, виокремлено такі семантичні групи: прізвиська, що вказують на зовнішні ознаки носія; прізвиська, що вказують на особливості поведінки, характер носія; прізвиська, пов’язані з певним випадком із життя, вчинками носія; прізвиська, що відображають особливості мовлення носія; прізвиська, пов’язані з діяльністю носія; прізвиська, що транспонувалися з сімейно-інтимної сфери; прізвиська, утворені за місцем проживання; прізвиська з утраченою мотивацією, причину їх появи респонденти не змогли пригадати; відантропонімні прізвиська (відіменні, відпрізвищеві). Найбільш поширеними з-поміж індивідуальних іменувань є одиниці, що характеризують зовнішність, вдачу номінованого, оскільки саме ці ознаки передовсім привертають увагу оточення. Переважають індивідуальні прізвиська з негативною конотацією, однак вони передають не агресію, а добродушну іронію, легку насмішку. Значний пласт становлять гінесіонімічні й сімейно-родові номінації, більшість з яких – емоційно нейтральні. Аналіз структурних особливостей прізвиськ засвідчив, що індивідуальні номени вживаються переважно як монолексеми, родичівські, сімейно-родові (якщо вказують на конкретного представника роду) – як двочленна антропоформула (ім’я + прізвисько). Визначено, що основними способами творення прізвиськ є лексико-семантичний і морфологічний (зокрема його різновид – суфіксація). У розвідці схарактеризовано словотвірну будову суфіксальних похідних, виявлено продуктивність окремих словотвірних формантів.

The article clarifies the structural and semantic features of street nicknames of residents of the village of Lykhachivka, Kotelevskyi district, Poltava region. The choice of region is determined by a peculiar local anthroponymic situation: the dominance of nicknames as identifiers of a person in oral discourse, due to the presence of a significant number of namesakes. In the study area, individual, relative (andronyms, gyneconims, patronymics, metronyms, propatronyms, prometronyms), familycollective and collective-territorial names are used. The ranking of individual nicknames, in which linguistic and extralingual informativeness are closely intertwined, is carried out, based on the nomination, the following semantic groups are distinguished: nicknames that indicate the external features of the bearer; nicknames that indicate the characteristics of behavior, the nature of the carrier; nicknames associated with a particular case in life, the actions of the bearer; nicknames that reflect the peculiarities of the carrier’s speech; nicknames associated with the activities of the carrier; nicknames transposed from the family-intimate sphere; nicknames formed from the place of residence; unmotivated nicknames, the reason for which the respondents could not remember; from anthroponymic nicknames (nominative, surname). The most common names among the individual ones are the units that characterize the appearance, character traits of the nominee, because these are these features primarily attract the attention of others. Individual nicknames with a negative connotation predominate, but they do not express pronounced aggression, but are a manifestation of irony, light ridicule. A significant layer consists of guinness and family nominations, most of which are emotionally neutral. The analysis of structural features of nicknames showed that individual nouns are used mainly as monolexems, kinship, family and genus (if they indicate a specific member of the genus) – as a two-member anthropoformula (name + nickname). It is determined that the main ways of creating nicknames are lexical-semantic and morphological (in particular its variety – suffix). The word-forming structure of suffix derivatives is characterized in the exploration, the productivity of separate word-forming forms is determined.