Семантико-синтаксичні особливості з’ясувальних конструкцій у науковому дискурсі

Abstract

Увагу нашої статті зосереджено на з’ясувальних складнопідрядних реченнях як одному з ресурсів, що допоможе осягнути специфіку синтаксичної організації наукового дискурсу. І хоча з’ясувальні конструкції є найпоширенішим різновидом складнопідрядних речень, сьогодні немає монографічних описів їх функціювання у науковому стилі сучасної української мови. Оскільки семантичні особливості з’ясувальних складнопідрядних речень цілком залежні від сфери вживання, доречно дослідити їх у науковому мовленні, що дозволить зробити внесок у розвиток теорії наукового дискурсу. Недостатність лінгвістичного опису проблематики наукових текстів, їх організації та засобів вираження зумовлює актуальність нашої розвідки. У роботі здійснено аналіз семантико-синтаксичних особливостей складнопідрядних з’ясувальних речень, які функціонують у науковому дискурсі, зокрема визначено роль з’ясувальних конструкцій у науковому тексті; схарактеризовано лексичне навантаження та різноманітність опорних слів, котрі приєднують підрядну частину досліджуваних одиниць у науковому стилі. Дослідження засвідчило, що науковий дискурс як сфера функціювання з’ясувальних складнопідрядних речень має величезний потенціал, оскільки саме в ньому спостерігаємо можливість значного розкриття структурно-семантичних можливостей такого типу складнопідрядних речень. Означені речення в науковому стилі відіграють провідну роль як у формуванні структурно-композиційних параметрів тексту, так і в організації його концептуально-змістового наповнення. Такі можливості реалізації зумовлені антропоцентричністю з’ясувальних конструкцій, що передбачає широку перспективу їх трансформації та підлаштованості під вимоги сфери вживання. Доведено, що специфіка з’ясувальних конструкцій у науковому стилі визначає низку структурно-семантичних тенденцій їх розвитку, зокрема розширення типового спектру лексем зі значенням передачі інформації через уведення лексико-семантичної групи дієслів зі значенням мислення тощо.

The focus of our article is on explanatory complex sentences as one of the resources that will help to understand the specifics of the syntactic organization of scientific discourse. Although explanatory constructions are the most common type of complex sentences, today there are no monographic descriptions of their functioning in the scientific style of the modern Ukrainian language. The semantic features of explanatory complex sentences depend entirely on the scope of use, so it is appropriate to explore them in scientific speech, which will contribute to the development of the theory of scientific discourse. The insufficiency of the linguistic description of the problems of scientific texts, their organization, and means of expression determines the relevance of our research. The author of the work analysed the semantic and syntactic features of complex explanatory sentences that function in the scientific discourse, in particular, determined the role of explanatory constructions in the scientific text; characterized the lexical load and the variety of keywords that connect the subjunctive part of the studied units in the scientific style. The research showed that scientific discourse as a sphere of functioning of explanatory complex sentences has a huge potential, as we see in it the possibility of significant disclosure of structural and semantic possibilities of this type of complex sentences. These sentences in the scientific style play a leading role in the formation of structural and compositional parameters of the text, and the organization of its conceptual and semantic content. Such possibilities of realization are caused by the anthropocentricity of explanatory designs that provide a wide prospect of their transformation and adaptation to requirements of the sphere of application. It was proved that the specificity of explanatory constructions in the scientific style determines the number of structural and semantic trends in their development, in particular, the expansion of the typical range of tokens with the meaning of information transmission through the introduction of a lexical and semantic group of verbs with meaning, etc.