Біблійна лексика в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита»: лексико-семантичний і функціональний виміри

Abstract

У статті досліджується питання функціонального статусу біблійної лексики в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита», її стилістичне та емоційне навантаження, особливості вживання та адаптації до норм російської мови в процесі запозичення з арамейської, давньогрецької та латинської мов. У межах лексико-семантичної характеристики біблеїзмів роману уточнюються поняття «лексико-семантична група», «тематична група», «семантичне поле», а також аналізуються їхні кореляційні та ієрархічні співвідношення в межах лінгвістичної термінологічної системи. Шляхом лексичного і дериваційного аналізу закартаграфований матеріал типологізується, зокрема виділяються лексико-семантичні групи біблійної лексики з роману М. Булгакова і визначається дериваційна активність найпродуктивніших морфем. Автором статті звертається увага на функціональну багатовекторність біблеїзмів у романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита», що виступають засобами лінгвальної стилізації під біблійну добу царювання Ірода в Юдеї; є мовними засобами створення інтертекстуального ефекту «тексту в тексті», «роману в романі», підґрунтями якого є ціла система асоціацій та алюзій; також може трактуватися як лінгвальний засіб інтелектуалізації роману, надання художньому тексту філософсько-медитативного дискусійного забарвлення. У дослідженні зазначається, що у функціональному плані біблеїзми в романі М. Булгакова протиставляються «новій радянській мові» («радянізмам»), що вносять у текст елементи абсурдності і нелогічності радянської реальності 20–30-х років ХХ ст. і тим самим створюють трагікомічний смисловий ефект, що закликаний продемонструвати негативне ставлення письменника до постреволюційної нової культури, нової мови і радянського суспільства У цілому. У статті окреслюються перспективи подальших досліджень біблійної лексики, зокрема як перспективні зазначаються зіставні дослідження функціональних особливостей хронологічно поляризованих лексичних класів – біблеїзмів і радянізмів у творах М. Булгакова, а також студіювання проблеми в перекладознавчому міжкультурному аспекті.

The problem the functional status of the biblical vocabulary in M. Bulgakov’s novel “Master and Margarita” is analyzed in the article, as well as its stylistic and emotional loading, the peculiarities of its application and adaptation to the standards of the Russian language in the process of borrowing from ancient Greek, Latin and Aramaic. Within lexical and semantic characteristics of the novel’s biblical vocabulary such notions as “lexical and semantic group”, “thematic group”,” semantic field” are exactly defined, also analyzed are their correlation and hierarchical relationships within the linguistic and terminological system. The material that was cartographically generalized undergoes typological analysis by means of lexical and derivational, particularly, lexical and semantic groups of the biblical vocabulary in M. Bulgakov’s novel are detached and derivational activity of the most productive morphemes is determined. The author pays attention to functional multi-vectorial character of the biblical vocabulary in M. Bulgakov’s novel “Master and Margarita”, it acting as the means lingual stylization of the epoch, when king Herod was reigning in Judea; it also being linguistic means for creating the inter-textual effect of “text-in -text” and “novel-in novel”, substantiated by a whole system of allusions and associations. It can also be interpreted as lingual means of intellectualization of the novel, bringing some philosophic and discussion colouring to the novel’s text. It is stated in the research that in the functional plan the biblical vocabulary is somehow opposed to the “new Russian language” (i.e. the so-called “Sovietisms”), which bring elements of absurd and abnormal logics to Soviet reality of the 20-30th of XX century, thus creating tragicomic notional effect, which is bound to demonstrate the writer’s negative attitude to the new, post-revolutionary culture, new language and the Soviet society on the whole. The article also shows some perspective for new researches, particularly, investigation of the functional peculiarities of chronologically polarized classes of biblical and Soviet vocabulary in M. Bulgakov’s works seems to be perspective, as well as investigating the problem in translator’s cross-cultural aspect.